Танкери з нафтою та СПГ відновили рух через Ормузьку протоку після блокування

Криза у Перській затоці спалахнула 28 лютого 2026 року після початку конфлікту між США, Ізраїлем та Іраном. Ця ситуація фактично паралізувала один із найважливіших морських коридорів планети, через який за звичайних умов транспортується близько п'ятої частини світових поставок сирої нафти та скрапленого газу.

До загострення конфлікту через Ормузьку протоку щодня проходило від 125 до 140 суден. Після початку блокування на борту сотень заблокованих суден у Перській затоці залишалися приблизно 20 тисяч моряків, вимушені чекати на відновлення руху.

Перші ознаки послаблення напруженості з'явилися минулого тижня, коли три надвеликі нафтові танкери, що перевозили 6 мільйонів барелів нафти, покинули Перську затоку та вирушили до Китаю та Південної Кореї. Це стало проблиском надії для міжнародного судноплавства.

У понеділок, 25 травня, Ормузьку протоку успішно перетнув газовоз Fuwairit під прапором Багамських Островів. Завантажений у катарському порту Рас-Лаффан ще наприкінці березня, він прямує до Пакистану, де розвантаження очікується вже 26 травня. Слідом за ним водний шлях залишив інший великий СПГ-танкер Al Rayyan, який прямує до Китаю, де має пришвартуватися наприкінці червня. Судно завантажили в порту Рас-Лаффан.

У суботу з небезпечної зони вийшов нафтовий супертанкер Eagle Verona під прапором Сінгапуру. Цей танкер, зафрахтований Unipec (торговельним підрозділом Sinopec), перевозить близько 2 мільйонів барелів іракської нафти марки Basrah, завантаженої ще 26 лютого. Судно прямує до китайського порту Нінбо, куди має прибути 12 червня. За даними Reuters, Eagle Verona був серед семи суден, для яких Малайзія запитувала в Ірану дозвіл на транзит; п'ять із них уже залишили акваторію, а два інші поки залишаються в Перській затоці.

Послаблення судноплавного режиму відбувається на тлі переговорів та дипломатичних зусиль. Зараз рух суден здійснюється спеціальним транзитним маршрутом, який Іран дозволив вико­ристовувати. Це дає змогу відновити поставки нафти та газу до Азії, що може посприяти стабілізації світових цін на паливо.

Конфлікт, що розпочався 28 лютого, сильно обмежив судноплавство через Ормузьку протоку, через яку зазвичай проходить близько п'ятої частини світових поставок нафти та СПГ. Міжнародні торговельні компанії з відстеження руху суден LSEG та Kpler моніторять цю ситуацію, надаючи критично важливі дані про транзит кораблів.

На тлі цих подій уряд Естонії розглядає можливість долучитися до міжнародних зусиль із гарантування свободи судноплавства в Ормузькій протоці. Таллінн опрацьовує три потенційні формати участі своїх військових у цій стратегічно важливій зоні Близького Сходу.

Щодо подальшого розвитку ситуації, аналітики Axios зазначають, що США та Іран близькі до підписання угоди, яка передбачає продовження перемир'я на 60 днів. Протягом цього періоду протока Ормуз буде знову відкрита, Іран зможе вільно продавати нафту, а також відбудуться переговори щодо обмеження ядерної програми Ірану.

Окремо Іран веде переговори з Оманом щодо впровадження постійної системи митних зборів для комерційних суден в Ормузькій протоці. Ця ініціатива дозволить Тегерану офіційно закріпити свій контроль над стратегічно важливим морським коридором, проте така ідея вже викликала різкий спротив з боку Сполучених Штатів.

Незважаючи на перші успіхи у відновленні судноплавства, ситуація в регіоні залишається напруженою, а подальша стабільність залежить від тривалих геополітичних торгів та дипломатичних зусиль, спрямованих на повне врегулювання конфлікту.