Трамп визнав занепад США перед Сі: Ігнатіус пояснив, у чому помилка

Після саміту Дональда Трампа і Сі Цзіньпіна світ майже одностайно повторює: Китай піднімається, а Америка занепадає. Цю тезу публічно підтримав сам Трамп. Але оглядач газети The Washington Post Девід Ігнатіус пропонує поглянути на ситуацію очима китайського розвідника - і висновок виходить протилежний.

Як передає "Хвиля", про це пише The Washington Post.

Ігнатіус будує колонку як уявне завдання для аналітика Міністерства держбезпеки Китаю. Начальник доручає йому скептичну оцінку - перевірити, чи справді Пекін стає сильнішим за Вашингтон. І що довше аналітик думає, то більше сумнівів.

На саміті Сі прямо натякав Трампу на піднесення Китаю і занепад США. "Трансформація, якої не було століття, прискорюється по всьому світу", - заявив він. Трамп несподівано погодився, написавши згодом, що опис Америки як "країни, що занепадає... був на 100 відсотків правильним".

Перша проблема, яка непокоїть уявного аналітика: Америка дивним чином "падає вгору". Криза 2008 року здавалася крахом капіталізму - але фінансові ринки США відновилися. Двадцять років безрезультатних воєн на Близькому Сході виснажували країну - проте армія тепер активно впроваджує інновації.

Ковід виглядав нищівним ударом, але Китай постраждав сильніше за США. Попри інфляційну податкову й тарифну політику, американська економіка котиться далі. "Компанії зі штучного інтелекту настільки просунуті, що лякають самі себе", - зазначає Ігнатіус.

Усі ознаки занепаду нібито є - сам Трамп, на думку автора, став ходячим символом зарозумілості й корупції. Але працює якийсь загадковий механізм самокорекції. Попри всі махінації, Трамп, найімовірніше, втратить Палату представників у листопаді. Спроби підім'яти під себе Федеральну резервну систему провалюються. Навіть Верховний суд, набитий його призначенцями, відхилив його аргументи щодо тарифів.

Трамп щодня робить гучні заяви, називаючи журналістів і колишніх президентів "зрадниками", але люди дедалі більше його ігнорують. Менш ніж за три роки прийде інший президент - і навряд чи він допомагатиме Китаю та Росії так, як Трамп, який б'є по союзниках Америки. "Трамп-бонус" для Пекіна, переконаний Ігнатіус, недовговічний.

А що з піднесенням Китаю? Тут, пише автор, ще складніше. Ознаки процвітання видно навіть у містах другого ешелону. Але частина блискучих хмарочосів напівпорожня, а сектор нерухомості розхитаний поколінням надмірних витрат, боргів і корупції.

Китай - фабрика світу, та сам масштаб породжує проблеми. Комуністична партія досі не навчилася ділитися багатством із власним населенням: люди не споживають той колосальний надлишок, який виробляють. До цього додається демографічна криза - бракує молодих працівників, щоб утримувати старіюче населення.

Зрештою начальник аналітика ставить головне питання: чи готовий той ризикнути стабільністю Китаю, поставивши на те, що Пекін стає домінуючим партнером у відносинах зі США? Відповідь після ретельних роздумів проста. "Ні. Китай не такий сильний, яким здавався в Пекіні, а Америка не така слабка", - підсумовує Ігнатіус.