Росія здатна фальсифікувати GPS-сигнали на 450 км вглиб Європи: що відомо?

Настання 2023 року принесло перші ознаки системних перешкод у роботі GPS, що збіглося в часі з проведенням саміту НАТО у Вільнюсі. Тоді ці випадки розглядалися як поодинокі спроби впливу. Проте те, що починалося як окремі інциденти, поступово перетворилося на масштабовану проблему, яка вже поширилася на значні території Європи.

Ключовим гравцем у цьому протистоянні став Даріус Кулієсіу, заступник голови Ради Служби регулювання зв’язку Литовської Республіки. Саме він 26 травня заявив про зростання російської загрози, акцентуючи увагу на радикальному збільшенні кількості антен для GPS-спуфінгу (передавання фальшивих сигналів, які збивають з пантелику системи геолокації).

Якщо на початку 2025 року було зафіксовано лише 3 такі антени, то зараз їх кількість досягла 36. Всі вони розташовані в Калінінградському ексклаві, що межує з країнами НАТО — Литвою та Польщею, на узбережжі Балтійського моря. Це географічне розташування дозволяє Росії поширювати фальшиві GPS-сигнали на відстань до 450 км углиб Європи.

За даними литовського регулятора, така діяльність може охоплювати Естонію, Латвію, Литву, більшість території Польщі, а також частини Фінляндії, Швеції та Білорусі, включно з акваторією Балтійського моря. На додаток до перешкод у GPS, мобільні мережі Литви поблизу Калінінграда також відчувають погіршення якості зв’язку через вплив на окремі частоти. Ці збої особливо посилюються під час атак українських дронів на російську територію. Наприклад, в Клайпеді, місті приблизно за 50 км від кордону, під час таких сплесків перестає працювати онлайн-розклад руху автобусів, оскільки він базується на GPS-відстеженні.

Європейські країни, зокрема Естонія та Фінляндія, вже прямо звинувачували Росію в глушінні навігаційних пристроїв GPS у повітряному просторі регіону, а Reuters писало про літаки, на яких перебували міністр оборони Британії Джон Гілі, міністерка оборони Іспанії Маргарита Роблес, та голова Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн, що стикалися з перешкодами в роботі систем зв'язку або GPS. У випадку з Джоном Гілі, літак Королівських військово-повітряних сил зазнав перешкод у системі зв’язку, через що пілотам довелося використовувати іншу навігаційну систему протягом трьох годин польоту.

Російський уряд, зі свого боку, заперечує свою причетність до електронного втручання, називаючи такі заяви частиною західної кампанії з дискредитації. Проте Литва наголошує, що перешкоди стали системною, постійною та безперервною провокацією проти європейської безпеки.

Глушіння GPS-сигналу в авіації є серйозною небезпекою, оскільки екіпаж та бортові системи можуть втратити точне визначення місцезнаходження, швидкості та маршруту. Це значно ускладнює навігацію, особливо під час посадки, в погану погоду або в перевантаженому повітряному просторі. Водночас більшість сучасних авіалайнерів і великих аеропортів мають різні навігаційні інструменти, які можуть бути використані у таких випадках.

Паралельно з цим, уряд Великої Британії інвестує 6 мільйонів фунтів стерлінгів у розробку обладнання, що має на меті протидіяти спробам глушіння супутникових систем та посилити захист військових. Ця ініціатива демонструє зростаюче усвідомлення загрози та активні кроки з боку європейських країн для забезпечення власної безпеки у сфері навігації та зв'язку.

«Поодинокі перешкоди почалися ще під час саміту НАТО у Вільнюсі 2023 року. Тепер вони розбудували інфраструктуру, і втручання стало системним, постійним і безперервною російською провокацією проти європейської безпеки», — заявив Даріус Кулієсіу.

«Онлайн-розклад руху автобусів у Клайпеді перестає працювати під час таких сплесків, оскільки він базується на відстеженні автобусів через GPS», — зазначив Кулієсіу.

Із зростанням технологічних можливостей Росії у сфері радіоелектронної боротьби, Європа стоїть перед викликом, який вимагає не лише технічних рішень, а й єдиної стратегії для захисту життєво важливої інфраструктури. Це довготривала боротьба, де на кону стоїть безпека та стабільність цілого континенту.