Чи вийде Путін з глухого кута війни: Європа боїться несподіваної ескалації

Останніми тижнями напруга зростає, зокрема у відносинах Москви з країнами Балтії. Росія відкрито погрожувала завдати ударів по «центрах ухвалення рішень» у Латвії, звинувативши країну в розміщенні українських операторів безпілотників, що Рига категорично заперечує. Подібні інциденти, як і оголошення повітряної тривоги в Литві через наближення ймовірно російських дронів з Білорусі, лише посилюють тривогу.

Міністерство оборони РФ також опублікувало адреси компаній у восьми європейських країнах, стверджуючи, що вони співпрацюють з Україною у виробництві дронів, і пригрозило «непередбачуваними наслідками» за підтримку Києва. Ці дії Кремля розцінюються як спроба випробувати стійкість Європи та єдність Північноатлантичного альянсу.

Європейські посадовці висловлюють побоювання, що поточна геополітична ситуація може створити «вікно можливостей» для Росії у найближчі 12 місяців. Вони вказують на зростання впливу ультраправих сил у Європі, які виступають за відновлення закупівель російських енергоносіїв та припинення підтримки України, як на фактор, що може посилити політичну нестабільність.

Розвідувальні та військові структури європейських держав наразі не фіксують перекидання російських військ чи техніки для можливого нападу за межі України. Однак вони підкреслюють, що Путін може опинитися перед складним вибором через значні втрати. За оцінками західних розвідок, щомісячні втрати російської армії становлять майже 35 000 військових, що перевищує можливості Кремля щодо поповнення особового складу.

Такі темпи виснаження ресурсів роблять продовження війни в нинішньому вигляді майже неможливим без масштабної мобілізації, яка востаннє проводилася у 2022 році. Подібний крок міг би мати серйозні внутрішні та міжнародні наслідки, але, як зазначають аналітики, Кремлю доведеться знайти виправдання для такого кроку перед російським суспільством.

Попри труднощі, з якими Росія стикається на полі бою, відсутні ознаки зміни її стратегічних амбіцій – встановлення контролю над усією Україною та зміни балансу сил у Європі. Міністр оборони Швеції Пол Йонсон зазначив, що за останні 24 місяці середовище безпеки в Європі погіршилося, і Росія виявляє більшу схильність до підвищених оперативних ризиків у своїх гібридних операціях, переходячи також до кінетичних елементів. Європейські країни усвідомлюють необхідність посилення своєї здатності стримувати та захищатися від Росії.

У The Wall Street Journal звертають увагу, що в російському офіційному дискурсі Євросоюз, який є головним донором підтримки України, дедалі частіше зображується як ключовий ворог, що його необхідно послабити або знищити. Єврокомісар з питань демократії, правосуддя та верховенства права Майкл Макґрат висловив переконання, що метою Росії є знищення Європейського Союзу, оскільки Кремль не бажає бачити біля своїх кордонів сильний і об'єднаний демократичний блок.

Головна посадовиця Євросоюзу з закордонних справ і політики безпеки Кая Каллас підкреслила небезпеку можливої мобілізації: «Якщо ви оголошуєте мобілізацію для цієї війни, то тим самим подаєте сигнал, що насправді не перемагаєте у ній. Тож настає момент, коли їм потрібно ескалувати ситуацію, щоб виправдати мобілізацію. І це дуже небезпечний момент. Звісно, ніхто не може зазирнути в голову Путіну, але це може бути тим розрахунком, який змусить його рухатися далі й змінити лінійний характер цієї війни». Або, як зазначила Каллас, європейські розвідки зробили попередження щодо дій Путіна.

Олександр Данилюк, очільник Центру оборонних реформ у Києві та експосадовець у сфері оборони й розвідки, вважає: «Росія не може дозволити собі продовжувати війну за нинішньою траєкторією, тому що вона потрапить у пастку виснаження ресурсів. Це означає, що Путін буде змушений ескалувати. Він може зробити це вертикально – підвищуючи інтенсивність насильства, включно з ядерним шантажем, але без реального застосування ядерної зброї. А може зробити це горизонтально – розширивши географію конфлікту, прагнучи заморозити війну на вигідніших умовах. За його словами, для нападу Росії на НАТО Путіну потрібно буде збільшити чисельність армії.

Директор Служби зовнішньої розвідки Естонії Каупо Розін зауважив, що мобілізація «технічно цілком здійсненна; їхню систему мобілізації було налагоджено. Але це також створить серйозні внутрішні проблеми й тиск, які можуть привести до різних цікавих сценаріїв. Для Путіна це було б ризиковане рішення». Він підкреслив, що Європа боїться поширення війни на свою територію.

На тлі зростаючої напруги, Європа продовжує зміцнювати свою обороноздатність, усвідомлюючи, що стримування Москви потребує єдності та рішучості. Ірраціональність деяких рішень Кремля змушує європейських лідерів серйозно ставитися до потенційних загроз та докладати максимум зусиль, щоб не допустити розширення конфлікту за межі України.