Путін заявив про "наступ" і "завершення" війни: що стоїть за гучними словами

29 травня Володимир Путін, виступаючи перед журналістами, відкрито заявив про те, що, з його слів, війна "добігає кінця". Він посилався на "аналіз ситуації на полі бою", стверджуючи, що російські війська нібито "наступають у всіх напрямках" щодня. Ця заява стала черговою ланкою в ланцюгу суперечливих висловлювань з Кремля щодо перебігу бойових дій.

Путін зазначив, що зробив цю заяву "не просто так", підкреслюючи, що вона ґрунтується на спостереженні за діями російських загарбників. Проте, коли мова зайшла про конкретні терміни закінчення конфлікту, диктатор відмовився їх називати, пославшись на "необережність" такого кроку в умовах бойових дій. Цю заяву з Казахстану цитує агенція ТАСС.

Його слова суперечать нещодавній заяві керівника Офісу Президента Кирила Буданова, який вказував, що Росія не в змозі досягти своїх початкових цілей у конфлікті з Україною, змушена "знижувати планку" та висувати нові вимоги. Це підкреслює глибоку розбіжність між кремлівською риторикою та реальним станом справ на фронті.

Раніше, 9 травня, Путін вже заявляв про готовність зустрітися з президентом України Володимиром Зеленським у третій країні, але лише для підписання "остаточних домовленостей" щодо припинення конфлікту. Пізніше, 12 травня, прессекретар Кремля Дмитро Пєсков намагався пояснити слова свого керівника про "наближення завершення" війни "напрацюваннями" у мирному процесі, але також уникнув конкретних строків.

Втім, за повідомленнями європейських розвідок, всередині Кремля назріває глибока криза. Є дані про безпрецедентні заходи Федеральної служби охорони (ФСО) через панічний страх Путіна перед замахами, зокрема, за допомогою дронів, або змовою еліт. Це вказує на внутрішню напругу, яка не відповідає публічному оптимізму щодо успіхів на фронті.

Європейські розвідки раніше розповідали, що Володимир Путін боїться замаху та перевороту. Йому докладають, що українська армія нібито виснажена, фронт руйнується, а її сили дедалі менші. Однак, ці заяви можуть бути спробою заспокоїти диктатора, який, судячи з усього, перебуває в стані постійного страху перед можливою втратою влади та фізичною загрозою.

Ці заяви про "наступ" і "завершення" війни були зроблені на тлі нещодавнього візиту Володимира Путіна до Казахстану, де він перебував 28 травня. У столиці Астані його кортеж складався з 16 машин та мав додатковий захист з повітря, а також бронемашину з кулеметником. Цей підвищений рівень безпеки свідчить про серйозні побоювання, що існують у Кремлі щодо особистої безпеки диктатора. Під час цього візиту Путін також допустив помилку, неправильно назвавши ім'я президента Казахстану Касим-Жомарта Кемелевича Токаєва, що викликало іронічні зауваження.

Таким чином, заяви Путіна про швидке завершення конфлікту в Україні, попри внутрішні суперечності та страхи всередині його оточення, продовжують залишатися ключовим елементом кремлівської пропаганди. Невизначеність термінів та розбіжності з оцінками розвідок свідчать про те, що ці слова є частиною ширшої стратегії, спрямованої на підтримку видимості контролю та єдності.