Непосильні витрати: Кремль попередили про небезпечний бюджетний дефіцит через війну

Навесні 2026 року в Кремлі розгорталася напружена дискусія, яка виявила глибокий розкол у російському керівництві. Високопоставлені чиновники Міністерства фінансів та Центрального банку звернулися до Володимира Путіна з тривожним попередженням. Їхнє послання було однозначним: нинішні військові витрати, спрямовані на війну в Україні, стали непосильними для бюджету країни та загрожують небезпечним розширенням дефіциту.

Ця позиція була підкріплена внутрішніми документами та аналізом ситуації, проведеним агентством Bloomberg. Фінансові експерти, які останніми місяцями все більше переймаються станом економіки та державного бюджету, запропонували кардинальне рішення: скорочення військових видатків. Вони наголосили, що без рішучих заходів щодо економії фінансову стабільність держави буде вкрай важко відновити, адже резерви Фонду національного добробуту вже зменшились майже на 60% порівняно з рівнем до вторгнення.

Проте в Міноборони та серед частини представників Кремля виникла протилежна позиція. Вони наполягають на захисті військових витрат, стверджуючи, що їхнє скорочення завдасть серйозного удару по всій економіці, оскільки багато підприємств значною мірою залежать від військових контрактів. Ба більше, Міноборони не лише чинить опір скороченням, а й вимагає додаткового фінансування, оцінюючи необхідність вливань до 3 трильйонів рублів ($36 мільярдів) цього року.

У відповідь на ці суперечливі заяви Володимир Путін доручив Міністерству фінансів шукати можливості для скорочення витрат в інших сферах бюджету, перш ніж чіпати оборону. За даними джерел, масштаби будь-яких скорочень залежать виключно від президента, оскільки жодне велике бюджетне рішення не ухвалюється без його схвалення. Це «залізне правило» свідчить про централізованість прийняття рішень у країні.

Бюджетний дефіцит РФ за перші чотири місяці 2026 року стрімко зростав і сягнув рекордних 5,9 трильйона рублів, що приблизно на 50% перевищує річний план. Цей показник у 2,5% ВВП є значно вищим за очікуваний. Навіть стрімке зростання цін на нафту через конфлікт на Близькому Сході не змогло врятувати ситуацію. За оцінками, для суттєвого поліпшення економічної ситуації ціни на нафту мали б триматися вище $100 за барель щонайменше рік.

Міністр фінансів Антон Силуанов ще у травні заявив, що «резерви не безмежні» та закликав до «певної стриманості» у державних витратах, підкреслюючи, що «слабкість у фінансах не можна терпіти». Економіка Росії балансує на межі рецесії, прогноз зростання ВВП знижено до 0,4% з 1,3%, а в першому кварталі економіка вперше за три роки скоротилась. Це підкреслює складність ситуації та необхідність рішучих дій.

Офіційні дані свідчать, що в першому кварталі російська економіка скоротилася вперше за три роки, і тепер Мінекономіки очікує зростання ВВП лише на 0,4%, що значно нижче попереднього прогнозу 1,3%. Згідно з трирічним бюджетним планом, оборонні витрати мали залишатися приблизно стабільними до 2028 року, що конфліктує з поточними вимогами Міноборони. Цей фінансовий тиск відображає зростання державних витрат, які у січні–квітні зросли майже на 16% порівняно з минулим роком, а витрати на держзакупівлі – на 41%.

Раніше економічні аналітики припускали, що до кінця 2026 року дефіцит бюджету може становити 1,2-1,5 трильйони рублів, якщо війна закінчиться. Проте, тепер ситуація значно погіршилася. В умовах дефіциту уряд вже використав близько 500 мільярдів рублів із Фонду національного добробуту на початку року через скорочення нафтових та газових доходів під впливом санкцій. Ця нестабільність призводить до потреби переглядати податкову політику, розглядаючи можливість запровадження додаткових податків для сировинних компаній і банків, щоб хоч якось зменшити бюджетну дірку.

«Резерви не безмежні. Слабкість у фінансах неприпустима за таких масштабних трансформацій у світі», — заявив міністр фінансів Антон Силуанов в інтерв'ю.

«Що ми будемо з цим робити? Друкувати гроші? Як у 92-му, коли ціни щотижня зростали на 30%? Ми розуміємо, що це не вихід», — прокоментував ситуацію депутат Держдуми Валерій Гартунг, згадуючи часи гіперінфляції після розпаду СРСР.

Наростаючі суперечності між фінансовими та оборонними відомствами Кремля сигналізують про глибоку економічну кризу, яку неможливо ігнорувати. Якщо Путін не зможе знайти баланс між військовими амбіціями та фінансовою стійкістю, Росія ризикує зіткнутися з серйозними наслідками, які можуть мати непередбачувані драматичні наслідки для всієї країни.