Військова машина Путіна дає збій в епоху БпЛА: інновації України підривають чисельну перевагу РФ — FT

Хмари диму, що здіймалися над Москвою після того, як цього тижня українські дрони атакували найбільший нафтопереробний завод столиці РФ, яскраво продемонстрували: завдяки технологічним досягненням України війська російського диктатора Владіміра Путіна змушені "наздоганяти" супротивника, пише FT.

З моменту, як Путін віддав наказ про повномасштабне вторгнення у 2022 році, російські війська покладалися на чисельну та збройну перевагу на полі бою, одночасно завдаючи повітряних ударів по містах та енергетичній інфраструктурі України далеко за лінією фронту.

Однак українські інновації у сфері БпЛА середньої та великої дальності дозволили атакувати авіабази, військові конвої та нафтопереробні заводи за сотні кілометрів углиб російської території. За оцінками фінської групи з моніторингу військових дій Black Bird Group, з лютого по травень російські війська захопили лише 164 кв. км території, тоді як за той самий період минулого року — 1 151 кв. км.

“Проблема Росії полягає в тому, що нинішня тактика не надає засобів для досягнення більших успіхів. І росіяни не змогли знайти нових засобів”, — каже співзасновник Black Bird Group Еміль Кастехелмі.

Наступ РФ зазвичай сповільнюється наприкінці зими та на початку весни, а потім набирає обертів у травні. Однак у червні не спостерігалося жодних ознак відновлення наступу по всій лінії фронту.

Російські командири й досі віддають накази невеликим групам солдатів штурмувати поле бою, насичене дронами, у часто смертельних спробах знайти прогалини в українських лініях оборони.

Однак успіхи Києва у веденні БпЛА-війни змінили ситуацію на користь Києва.

За словами одного зі співрозмовників видання, роботизація зробила чисельність військ менш важливою, що змінило перебіг подій на користь Києва. 

“Потрібно десять чи двадцять тисяч операторів дронів, а не сотні тисяч чоловіків, що сидять в окопах. Тож обличчя війни змінюється”, — заявив він.

Війна з використанням дронів суттєво підірвала чисельну перевагу Кремля. За оцінками українських чиновників, Росія втратила на полі бою більше військових, ніж може набрати на їхню заміну протягом майже пів року.

Бюджетні дані РФ свідчать, що у першому кварталі 2026 року було призвано 71 216 людей, порівняно з 89 601 за той самий період минулого року, за словами експерта Німецького інституту міжнародних відносин та безпеки Яніса Клюге.

“Російська держава або намагається знайти запізнілі відповіді на інноваційні рішення противника, або взагалі не може їх знайти”, — зазначило джерело FT, залучене до непублічних переговорів.

У той час як Україна розширила свої удари безпілотниками та ракетами, ізолюючи сили Кремля на передовій та порушуючи логістичні ланцюги, елітному російському БпЛА-підрозділу “Рубікон” не вдалося опанувати такі ж можливості, додало джерело.

“Вони технічно відстали, не можуть розширити масштаби та не мають необхідної зв'язності. Це дуже показово. Методами порохових імперій [артилерією та вогнепальною зброєю] вже не обійтися”, — зазначив співрозмовник видання. 

Нова, безжальна кампанія України з використанням дронів побудована на ударах у так званій середній зоні глибиною близько 150 км за лінією фронту. 

З травня сотні дронів усіх типів літали в напрямку сухопутного коридору до Криму — ключової автомагістралі, якою росіяни забезпечують постачання на український півострів, анексований РФ у 2014 році, а також військам, розгорнутим на південному фронті.

“Наразі ми щодня вражаємо вантажівки”, — сказав начальник штабу 412-го полку безпілотних систем Nemesis Артем Бєлєнков.

Російські війська довше чекають на поповнення запасів палива чи боєприпасів, а логістичні підрозділи вдаються до використання менших, менш помітних вантажівок або рухаються по нерівних сільських дорогах замість траси Р-280.

За словами Бєлєнкова, це не критично, але болісно для росіян.

Москва намагається відповісти на нові виклики, розгорнувши масштабну кампанію з набору новобранців до БпЛА-підрозділів, таких як “Рубікон”.

Однак кампанія постає перед труднощами. За словами трьох представників західних розвідувальних служб, оборонний сектор РФ працює майже на межі своїх можливостей, а рекордно низький рівень безробіття ускладнює залучення кваліфікованих працівників до сфер передових технологій, зокрема до виробництва дронів.

Виробництво здебільшого перебуває у стагнації, за винятком безпілотних систем та зброї великої дальності — саме на ці галузі Росія виділяє найбільше ресурсів.

“Хоча обсяги виробництва зросли, військова промисловість досягла межі своїх можливостей. Вони максимально використовують всі свої потужності. Без інвестицій неможливо збільшити обсяги, а це займе роки”, — зазначив один із цих представників. 

Путін та його найвищі посадовці змушені наполягати на тому, що Росія досі має перевагу у війні, водночас применшуючи дедалі більш руйнівні наслідки ударних операцій України.

За словами двох колишніх кремлівських чиновників, Путін більшу частину часу присвячує детальному контролю за перебігом військових дій та отримує доповіді від глави Генштабу Валєрія Гєрасімова, іноді навіть двічі на день.

“Він вважає, що це лише питання часу. Може, це відбудеться швидше або повільніше, але він досягне своєї мети. Путін перебуває під сильним впливом військових, які дуже вміло його обманюють. Він це розуміє, але все одно вірить їм і дозволяє їм це робити. Якби я слухав доповіді Гєрасімова тричі на день від світанку до сутінків, я б теж по-іншому сприймав реальність”, — сказав один із колишніх високопоставлених чиновників Кремля. 

Під час державного свята на початку цього місяця Путін зустрівся в Кремлі з групою військовослужбовців, які неодноразово запитували його, коли російські збройні сили розроблять відповідь на супутникову мережу Starlink Ілона Маска, яку Україна використовує для наведення ударних дронів на лінії фронту.

“Противник застосовує рої ударних дронів, керованих системами штучного інтелекту. Ми маємо випередити противника в цих перегонах, а не відставати від нього”, — сказав один із російських військовослужбовців.

Путін — на очевидне здивування своїх військовослужбовців — наполягав, що Росія вже розробила та впровадила власну альтернативу Starlink, яка, за його словами, працює, але для її масштабування знадобиться час. Міністр оборони РФ Андрєй Бєлоусов тоді повідомив, що запущено лише 16 одиниць, на що Путін відповів: “Цього абсолютно недостатньо”.

Коли Путіна втретє запитали, коли Росія наздожене технологічні досягнення України, російський диктатор у черговій тираді, яка містила історичні паралелі з Наполеоном та Гітлером, поскаржився, що Москва стикається з колективною силою країн НАТО. 

“Є багато речей, яких у супротивника немає, а у нас є, і вони будуть масштабнішими та кращими”, — підсумував глава Кремля.

Проте Росія досі зберігає здатність завдавати Україні значної шкоди

На лінії фронту крилаті бомби, скинуті російськими літаками, безперервно обстрілюють українські позиції, лісосмуги та багатоквартирні будинки. Нестача в України протиповітряних систем також дозволяє російським літакам скидати бомби радянських часів з відстані, ближчої до лінії фронту, атакуючи українські позиції з високою точністю.

“Вони б’ють усюди, де, на їхню думку, можуть бути українські позиції”, — розповів FT один з українських БпЛА-операторів.

“Вони зрівнюють усе з землею за допомогою КАБів, а потім проникають туди солдатами по одному. Ми знищуємо десяток, а одному вдається сховатися”, — додав військовий.

Ця тактика допомогла російським підрозділам поступово просуватися вглиб Костянтинівки — міста, населення якого до 2022 року становило близько 65 тисяч людей. Костянтинівка є частиною важливого оборонного поясу України в Донецькій області. 

Однак за межами Донбасу просування РФ практично немає, а українські війська здійснили кілька локальних контратак по всій лінії фронту.

За прогнозами, за цей рік кількість запущених РФ керованих авіабомб становитиме понад 75 000, порівняно з приблизно 60 000 у 2025 році.

“Керовані бомби — це проблема, для якої Україна досі не знайшла рішення”, — визнав співдиректор програм з питань зовнішньої політики та міжнародної безпеки “Центру Разумкова” Олексій Мельник.

Також лише за останній місяць Київ пережив три масовані повітряні атаки РФ. Україна зазнає значних труднощів у збитті балістичних та гіперзвукових ракет через постійний дефіцит сучасних засобів протиповітряної оборони.

Нові темпи російських повітряних атак можуть бути реакцією на проблеми РФ на полі бою, вважає директор польської аналітичної групи Rochan Consulting Конрад Музика.

“Росія буде шукати різні способи вплинути на ухвалення рішень в Україні, але, окрім ядерної зброї, я не думаю, що вона зможе суттєво змінити перебіг бойових дій найближчими місяцями, якщо тільки не оголосить про чергову часткову мобілізацію”, — зазначив він.

Для Москви глухий кут у військових діях зробив очевидним те, що “підвищення рівня мобілізації людських, промислових та економічних ресурсів є єдиним виходом”, — зазначив учасник непублічних переговорів. 

“Питання полягає в тому, яку форму це набуде і як вони це замаскують”, — додав він.

Як писало нещодавно WSJ, традиційні завойовницькі війни вже неможливі. Технологічні досягнення — такі як дрони та дешеві високоточні ракети — вирівняли шанси між меншими країнами та великими державами, які витрачають сотні мільярдів доларів на свої збройні сили. Таке звуження розриву в силі обмежило те, чого можна досягти лише військовою міццю. 

Чи може людина захищати країну, сидячи за комп’ютером із чашкою кави за тисячі кілометрів від фронту? Засновник компанії-виробника дронів “Оса”, які застосовувалися в операції “Павутина” Валерій Боровик у статті“Нова «Павутина» і Hi-tech мобілізація: як зробити захист країни привабливим” описав концепцію дистанційної війни, де дрони, ШІ та оператори можуть змінити не лише поле бою, а й саме ставлення суспільства до мобілізації.