Як удари по НПЗ Росії створили мільйонний дефіцит бензину

Історія російської паливної кризи розпочалася із серії цілеспрямованих ударів Сил оборони України по російських нафтопереробних заводах. Ці атаки не були випадковими — вони стали частиною стратегічного плану, спрямованого на ослаблення воєнної машини Кремля. Влучання торкнулися низки ключових об'єктів, серед яких опинився Омський НПЗ, найбільший у країні.

Керівник Центру протидії дезінформації (ЦПД) Андрій Коваленко став головним джерелом інформації про масштаби цього впливу. Його слова розкрили картину зростаючого дефіциту пального, який імпортні поставки не в змозі покрити. Він детально описав вплив нафтопереробних заводів, серед яких згадував Московський НПЗ, ТАНЕКО у Нижньокамську, Кстовський НПЗ, Ярославський НПЗ, підприємство «Кіришинафтооргсинтез», Рязанський, Куйбишевський, Волгоградський та Новошахтинський НПЗ.

Після ураження Омського НПЗ ситуація загострилася до критичної межі. За оцінками Коваленка, добовий дефіцит бензину в Росії може сягнути 30 600 тонн, що становить приблизно 918 000 тонн на місяць. Ця цифра стала холодним душем для російської економіки.

Надії на імпортне пальне розвіялися швидко. Андрій Коваленко наголошує, що навіть сукупні відомі імпортні партії — це лише разові поставки в межах 50–60 тисяч тонн, а не стабільний щомісячний потік. Цей обсяг не здатний компенсувати навіть половину добового попиту по країні, який складає 110 000 тонн на добу.

Загроза зростаючого дефіциту стає ще більш реальною з наближенням серпня та вересня, коли попит на пальне традиційно зростає. Розрив між попитом і пропозицією наближається до мільйона тонн пального щомісяця, обіцяючи серйозніші наслідки для цивільного населення та економіки в цілому.

Наразі Росія зіткнулася з перспективою подальшого скорочення нафтопереробних потужностей, що може призвести до ще більшого дефіциту. Ця ситуація спонукає експертів замислюватися про можливість введення жорстких обмежень на продаж пального для цивільного населення, що стане прямим наслідком триваючих військових дій та ударів по критичній інфраструктурі.

У першій половині 2026 року Повітряні сили та далекобійні підрозділи України активно завдавали ударів по важливих енергетичних об’єктах Росії. Ця кампанія, що проводилася із застосуванням безпілотників, вже призвела до найсерйознішої паливної кризи в Російській Федерації за багато років.

Михайло Гончар, експерт у галузі енергетики, зазначив, що удари по російських НПЗ є частиною стратегії, здатної змінити економіку війни. Він переконаний, що наступним етапом має стати комплексний тиск на всю нафтову логістику країни, включаючи трубопроводи, резервуари, танкери та морські порти.

«Імпорт не рятує Росію взагалі. Навіть у сумі всі відомі імпортні партії – це разові одноразові поставки в межах 50–60 тис. тонн, а не регулярний щомісячний потік», – заявив керівник Центру протидії дезінформації Андрій Коваленко.

Подальше скорочення нафтопереробних потужностей може призвести до ще більшого дефіциту бензину на внутрішньому ринку Росії, що змусить Кремль піти на безпрецедентні кроки. Цей сценарій, що розгортається на тлі зростаючого попиту, залишає відкритим питання про майбутнє паливної стабільності в країні та її здатності підтримувати військові дії.