/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F432%2F3f2e151c4dff9f65498e43c0d5254d8c.jpg)
"Ми не чекатимемо вічно". Як пройшов саміт НАТО для Варшави та Києва
- Польща. Головний "мілітарний прагматик" Східної Європи
- Що Варшава хоче отримати від України
- Чому історія залишається частиною переговорів
"Українці сьогодні захищають не лише себе – вони тримають весь східний фланг демократичного світу. Тепер це не просто країна, яка просить про допомогу, це держава, чий унікальний бойовий досвід критично необхідний самому Альянсу. Питання інтеграції України – це вже не питання "якщо", це питання логістики", – каже LIGA.net на полях саміту НАТО впливовий сенатор-республіканець Ліндсі Грем.
Але за публічними заявами про підтримку України у кулуарах саміту точилися більш прагматичні переговори. МіГ-29, українські дрони, спільне виробництво зброї, історичні суперечки та нові правила партнерства між Києвом і Варшавою: що насправді обговорювали союзники за зачиненими дверима і чому це може змінити українсько-польські відносини – у матеріалі LIGA.net.
Польща. Головний "мілітарний прагматик" Східної Європи
Напередодні саміту польський міністр закордонних справ Владислав Косіняк-Камиш збурив інформаційний простір новою заявою: Україна не отримає літаки МіГ-29, поки не передасть Варшаві дрони. Мовляв, про винищувачі домовлялися давно, але співпраця не може бути односторонньою.
У Києві на це дивляться значно спокійніше. Джерело LIGA.net у дипломатичній місії України не погоджується з оцінками про нібито "шантаж" з боку Варшави.
Насправді ситуація в рази позитивніша: принципова домовленість про пакети винищувачів МіГ-29 від Польщі вже є. А після нещодавньої зустрічі міністра закордонних справ України Андрія Сибіги та його польського колеги Радослава Сікорського ситуація на внутрішньому дипломатичному треку трохи вирівнялась.
Ми чекаємо, поки ситуація владнається. Я даю цьому місяць-два. Але Україна також раніше зробила крок назад, і якщо так триватиме, ми не будемо чекати далі", – на умовах анонімності пояснює LIGA.net високопоставлений член польського уряду.
Такий підхід відображає нову логіку оборонного партнерства. У сучасному світі великої мілітарної логістики більше немає безкорисливих партнерів.
Подібну модель використовують і США. Вашингтон готовий надавати ліцензії та компоненти для дефіцитних систем Patriot в обмін на доступ до новітніх українських технологій безпілотників та систем РЕБ, які пройшли випробування реальною великою війною.
На саміті в Анкарі польська делегація постала як "головний мілітарний прагматик" Східної Європи, підписавши чотири стратегічні угоди.
Зокрема, Польща разом зі США, Нідерландами, Німеччиною та Швецією підписала контракт на створення європейського центру обслуговування та сертифікації ракет PAC-3 для систем Patriot.
Раніше будь-яка європейська країна у разі несправностей мала відправляти ракети через океан до США, що через логістику та черги на американських заводах затягувало процес на місяці або й до двох років. Тепер Польща стає головним сервісним хабом для Patriot на всьому східному фланзі НАТО. Це дає їй мільярдні контракти, робочі місця для інженерів і доступ до сучасних технологій від Lockheed Martin.
Водночас Польща увійшла до пулу семи держав, які запустили флагманський проєкт НАТО щодо спільної закупівлі та експлуатації військово-транспортних літаків Airbus A400M. Велика війна в Україні довела, що перемагає той, у кого швидша логістика.
Саме ці літаки здатні перевозити важку бронетехніку і сідати на короткі, непідготовлені та навіть ґрунтові смуги. Купувати та утримувати такий флот самостійно астрономічно дорого, а формат консорціуму дозволяє Варшаві отримати доступ до стратегічної авіації за долі від її реальної вартості, забезпечуючи миттєву мобільність своїх військ.
Так само Велика Британія, Нідерланди, Фінляндія та Польща оголосили про перехід до фінальної стадії запуску нової спільної фінансово-індустріальної платформи – Multilateral Defence Mechanism. Це спроба об'єднати гроші та заводи, щоб подолати головну проблему європейського ОПК – роздробленість, коли кожна країна розробляє свої танки чи снаряди окремо.
Для Польщі це легальний спосіб інтегрувати свої підприємства у спільні європейські програми розробки та виробництва озброєнь, розділивши фінансові ризики з партнерами.
Додатково Варшава виступила головним лобістом масштабного рішення Альянсу щодо виділення 27 млрд євро на модернізацію паливних ланцюгів безпеки, що передбачає будівництво нової мережі підземних військових паливних трубопроводів. Сучасна техніка споживає значну кількість палива, і перевезення дизелю цивільними бензовозами з портів Західної Європи через усю Німеччину до Сувальського коридору в разі війни створює логістичні ризики.
Проєкт передбачає прокладання захищених артерій від нафтобаз Німеччини безпосередньо через усю Польщу до кордонів Чехії та країн Балтії, що на десятиліття вперед закріплює статус Польщі як головного тилового вузла та логістичного серця всієї оборонної архітектури Східної Європи.
Що Варшава хоче отримати від України
Публічно польська сторона не уточнює, про які саме українські безпілотники йдеться. Водночас співрозмовники LIGA.net у польських урядових та оборонно-промислових колах описують предмет переговорів значно детальніше.
Як пояснює LIGA.net представник польського уряду на умовах анонімності, переговори стосовно умов передання тривають уже понад рік:
Коли ми були готові передати ці літаки, ми хотіли чесного обміну. Ви ж бачите, як кожне постачання літаків політично використовує російська пропаганда. Нам потрібне було підтвердження реальної двосторонньої співпраці. Йшлося не про якісь надважкі чи стратегічні комплекси й не про величезну кількість", – каже він.
За словами співрозмовника, йшлося про дрони масового виробництва – ті типи, які Україна вже продає в такі країни, як Саудівська Аравія чи Катар: "Тобто ми не просили забирати щось безпосередньо з фронту. Це те, що виробляється у великих обсягах на експорт".
Проте, за словами польської сторони, цей обмін загальмував. Ба більше, криза торкнулася не лише техніки, а й глибшої промислової кооперації.
Співрозмовники з Варшави згадують, що напередодні великої Конференції з відновлення України українські компанії самі виходили на польських колег із пропозицією розгорнути додаткові виробничі майданчики на території Польщі, щоб мати "безпечний тил" у разі обстрілів.
Було підготовлено кілька великих угод про копродукцію, які мали підписати у Гданську. Польські заводи мали виробляти дефіцитні компоненти для українських підприємств, у яких виникли проблеми з постачанням, а частину залишати для власних потреб. Проте за два дні до підписання контракти заблокували.
"Зараз ми увійшли в період високої політичної температури, – констатує польський чиновник. – Промисловість готова працювати, але процеси з українського боку часто затягуються. Якщо наші компанії не бачитимуть швидкої перспективи, вони просто розвернуться. Раніше розробляти власні аналоги не було сенсу, бо українські технології вже перевірені в боях і вони апріорі кращі. Але тепер, коли процеси гальмують, польські R&D-центри знову прискорюють власні розробки та випробування. Ми не чекатимемо вічно".
Якщо Київ і Варшава знайдуть спільну модель співпраці, вони можуть створити один із найпотужніших оборонно-промислових союзів у Європі, який за потенціалом перевершить Францію чи Німеччину. Україна приносить у нього технології та досвід сучасної війни, Польща – виробничу базу, стандарти НАТО і доступ до західних ринків.
Якщо ж цей шанс буде втрачено, обидві країни ризикують повернутися до знайомої моделі взаємних претензій, від якої виграє лише Росія.
Чому історія залишається частиною переговорів
Поки оборонні відомства рахують дрони, лідери держав змушені балансувати між військовою доцільністю та внутрішньополітичними запитами своїх виборців.
У день саміту президент Польщі Кароль Навроцький підтвердив журналістам, що мав комунікацію з Володимиром Зеленським. Перша коротка розмова відбулася напередодні, під час офіційного прийому від імені президента Туреччини Реджепа Тайїпа Ердогана. Друга – вже у робочому форматі на полях саміту – тривала близько години.
Попри те що обидва лідери констатували: Росія залишається головною, екзистенційною загрозою для обох народів, обійти гострі кути не вдалося. І ці кути знову лежать у площині історичної пам'яті.
Навроцький чітко дав зрозуміти: Варшава не збирається пом'якшувати свою позицію щодо діяльності Української повстанської армії (УПА) та постаті Степана Бандери, яка залишається вкрай чутливою для польського суспільства.
"Прапор Бандери обмежує європейські амбіції України", – заявив польський президент після зустрічі, підкресливши, що героїзація цих історичних фігур ускладнює європейську інтеграцію Києва, і він сподівається на розуміння цієї позиції українською владою.
За словами співрозмовників LIGA.net в польській делегації, польський лідер глибоко занурений в історичний контекст, тому часом його заяви звучать безкомпромісно. Натомість уряд Польщі намагається діяти більш прагматично, стримуючи великі публічні скандали, щоб не давати приводів для радості російській пропаганді.
У Варшаві не приховують: зі зближенням України з ЄС та НАТО історичні питання дедалі частіше ставатимуть частиною політичних переговорів. Як приклад польська сторона наводить Хорватію, якій під час інтеграції до ЄС довелося значно спростити риторику навколо своїх героїв війни на Балканах, щоб не створювати кризу у відносинах із сусідньою Словенією.
Після завершення переговорів Навроцький швидко залишив президентський палац, не відповідаючи на додаткові запитання журналістів. Публічні заяви сторін показали: сусідам складно домовлятися, коли на кону стоять одночасно і технології майбутнього, і образи минулого. Але іншого вибору, окрім як продовжувати цей діалог, у двох найбільших країн Східної Європи немає.
Актуальне

