Дронова стратегія України: 6 угод підписано, ще 3 з'явилися на саміті НАТО в Анкарі

За даними британського видання The Guardian, станом на 6 липня Україна вже уклала “дронові угоди” із шістьма країнами — Латвією, Литвою, Азербайджаном, Саудівською Аравією, ОАЕ та Катаром — і планувала розширити список щонайменше на сім держав НАТО до кінця року.

Вже 7 липня, у перший день саміту альянсу в Анкарі, до переліку додалися ще три партнери — Естонія, Нідерланди та Данія, а президент Володимир Зеленський підтвердив, що переговори тривають також із Канадою, Фінляндією, Німеччиною та Норвегією.

Не дрони, а вся система

Заступник секретаря Ради національної безпеки і оборони України Давид Алоян пояснив виданню, що назва “дронова угода” не відображає повного змісту домовленостей: партнери отримують не готові літальні апарати, а доступ до радарів, сенсорів, наземних станцій керування, навчання операторів і бойову тактику, напрацьовану за роки відбиття атак іранських “Шахедів”. Сам Алоян сформулював це так:

Постачання серійних українських дронів у ці угоди наразі не входить — оборонна промисловість країни залишається зосередженою на власних фронтових потребах. Аналітик Фонду Карнегі Майкл Кофман, коментуючи цінність українського досвіду для видання, зазначив:

За оцінками галузевих видань, українські дрони-перехоплювачі коштують у середньому близько $2,5 тис. за одиницю, тоді як ракета комплексу Patriot, яку раніше партнери використовували для збиття дешевих іранських дронів, обходиться у мільйони доларів за пуск. Саме ця різниця у вартості й підштовхнула Саудівську Аравію, ОАЕ та Катар звернутися по українську методику ще до підписання офіційних угод.

Балтія та Перська затока: різні причини, одна мета

Три угоди з країнами Перської затоки з’явилися після того, як іранські “Шахеди” вразили союзників США в регіоні під час весняного конфлікту з Тегераном — Ер-Ріяд, Абу-Дабі та Доха звернулися до Києва по оцінку своїх систем протиповітряної оборони. У Балтії мотивація інша: у травні політичний скандал через два далекобійні українські дрони, які через  радіоелектронне придушення відхилилися від курсу і влучили в нафтосховище в Резекне. Після цього Рига підписала угоду з Києвом і оголосила про спільне виробництво дронів на сході країни. Литва пішла тим самим шляхом після подібного інциденту зі своїм повітряним простором.

Анкара: перші підписи саміту

7 липня на саміті НАТО в Анкарі Володимир Зеленський підписав дронові угоди з Естонією, Нідерландами та Данією — з прем’єрами Крістеном Міхалом, Робом Йеттеном та Метте Фредеріксен відповідно. Про угоду з Естонією президент сказав:

За даними видань, домовленості такого типу зазвичай передбачають передачу Києвом технологічних напрацювань в обмін на роялті, інвестиції та частину військового обладнання. Посол України при НАТО Альона Гетманчук розповіла виданню, що ще рік тому партнери сприймали ідею України як постачальника безпеки з недовірою, а тепер самі порушують цю тему в розмовах. Паралельно на полях саміту генсек НАТО Марк Рютте заявив про запуск стратегічного авіатранспортного флоту А400М, пояснивши:

Альянс за підсумками зустрічі 7–8 липня пообіцяв Україні 70 млрд євро військової допомоги на 2026 рік, а Дональд Трамп повідомив про намір видати Києву ліцензію на виробництво систем Patriot.

Чому це важливо

Україна поступово змінює роль у міжнародних відносинах: замість самого лише отримувача зброї вона стає постачальником бойового досвіду й технологій ППО, які неможливо купити в жодній іншій країні світу. Це зміцнює дипломатичні позиції Києва, відкриває нові джерела фінансування оборонної промисловості та може принести державі валютні надходження від спільного виробництва й ліцензій — тобто безпосередньо впливає на економіку та обороноздатність країни.

Джерело: DroneXL