Ми могли успадкувати очі від доісторичного «циклопа»: несподівана теорія вчених

Люди та інші хребетні могли успадкувати особливості зору від крихітної одноокої істоти, яка жила в океані майже 600 мільйонів років тому.

Про це йдеться в матеріалі Science Daily.

Дослідники Лундського університету та Університету Сассекса припускають, що цей червоподібний предок мав центральне око у верхній частині голови. Згодом воно могло стати основою для розвитку парних очей сучасних хребетних.

«Результати докорінно змінюють наше розуміння еволюції ока та мозку», — заявив почесний професор сенсорної біології Лундського університету Дан-Е Нільссон.

За версією науковців, спочатку істота мала два ока або дві групи світлочутливих клітин. Після переходу до малорухливого способу життя вони поступово зникли, оскільки більше не давали переваг.

Водночас у центральній частині голови збереглися клітини, здатні сприймати світло. Вони сформували просте серединне око, яке, ймовірно, допомагало розрізняти день і ніч та визначати напрямок до поверхні води.

Коли нащадки істоти знову почали активно плавати, їм знадобився складніший зір. Частини серединного ока могли перебудуватися у нову пару очей, здатних формувати зображення.

Це може пояснити, чому очі хребетних відрізняються від очей комах і кальмарів. Сітківка хребетних розвинулася з мозкової тканини, тоді як органи зору багатьох інших тварин виникли з тканин на поверхні голови.

Дослідники також вважають, що залишком давнього серединного ока може бути шишкоподібна залоза в мозку. Вона виробляє мелатонін і допомагає організму регулювати сон залежно від світла й темряви.

«Важко уявити, що ця здатність може походити від ока далекого предка, який жив 600 мільйонів років тому», — підсумував Нільссон.

Квіти Сікорський / © Associated Press Російські військові / © Associated Press Крим. / © Getty Images