/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F1%2Fc91011ace68e12788938b8b10c77541d.jpg)
Відпочинок чи жорстокість: нардепи пропонують полювання з дронами, UAnimals забила на сполох
На початку цього року у стінах Верховної Ради з'явився законопроєкт №15431, що має на меті замінити чинний закон «Про мисливське господарство, полювання та стале використання мисливських тварин» з 2000 року. Автори законопроєкту, серед яких Давид Арахамія, Олександр Корнієнко, Ігор Марчук, Олег Бондаренко та Олександр Гайду, прагнули провести масштабну реформу галузі, представивши її як крок до гармонізації зі стандартами ЄС та посилення боротьби з браконьєрством.
Згідно з запропонованими змінами, шкури, роги, черепи та ікла вбитих тварин пропонується вважати «мисливськими трофеями» для використання, зокрема, в «естетичних» цілях. Також законопроєкт передбачає зниження мінімальної площі лісового угіддя з 3000 до 500 гектарів, а користування угіддями надаватиметься на 20 років, що відкриває нові можливості для суб'єктів господарювання та громадських об'єднань.
Проте, найбільш контроверсійні норми викликали гостру критику зоозахисної організації UAnimals. Законопроєкт передбачає дозвіл на полювання під час так званого «сезону тиші», коли тварини найуразливіші, оскільки народжують та вигодовують потомство. Це нововведення розглядається захисниками природи як пряме порушення біологічних циклів і етичних норм.
Крім того, законодавча ініціатива прагне легалізувати використання передових технологій у полюванні. Мова йде про тепловізори, безпілотники та звуковідтворювальні прилади, що значно спростить виявлення та відстріл тварин. Також планується запровадження мисливського туризму, дозволяючи полювання в штучно ізольованих ділянках, що нагадує про індустріалізований підхід до тварин.
Ще одним резонансним пунктом є віднесення до «небажаних для мисливського господарства» вовків, лисиць, шакалів, єнотоподібних собак та навіть бездоглядних домашніх тварин, що перебувають на території угідь. Для цих видів пропонується скасувати будь-які обмеження на відстріл, що створює загрозу для їхньої популяції та екосистеми загалом.
У відповідь на ці пропозиції, зоозахисники з UAnimals виступили з рішучим закликом до народних депутатів не підтримувати дану ініціативу. Вони впевнені, що полювання не може бути «активним відпочинком», а є «звичайнісіньким вбивством заради розваги та вигоди», тим самим «узаконюючи жорстокість».
Пояснювальна записка до законопроєкту зазначає, що сфера мисливського господарства зачіпає інтереси сотень тисяч громадян і є одним із найбільших за площею природних ресурсів держави. Загалом документ подається як масштабна реформа, яка має запровадити Єдиний мисливський реєстр, електронні дозволи та маркування здобичі бірками, а також посилити боротьбу з браконьєрством.
Однак, на тлі цих обіцянок про модернізацію та гармонізацію зі стандартами ЄС, критики вказують на те, що пропоновані зміни можуть призвести до поглиблення конфлікту між мисливськими інтересами та потребами захисту тварин, особливо в умовах природної вразливості дикої фауни.
«Полювання – не "активний відпочинок", а звичайнісіньке вбивство заради розваги та вигоди», – наголосили в зоозахисній організації UAnimals, закликавши депутатів не голосувати за законопроєкт.
За словами представників UAnimals, «приватну вигоду виправдовують суспільним благом, тоді як мова йде передусім про життя тварин», що підкреслює їхню стурбованість етичними аспектами запропонованих змін.
Перед обличчям таких кардинальних змін українське суспільство стоїть перед вибором: чи варто заради так званого «активного відпочинку» та «естетичних цілей» дозволяти практику, яка, на думку багатьох, є проявом жорстокості. Майбутнє цього законопроєкту покаже, який шлях обере держава у регулюванні взаємин людини й природи.

