НБУ несподівано підвищив облікову ставку до 15,5% за пів року

Останні місяці принесли в українську економіку сповільнення споживчої інфляції до 7,2% у річному вимірі, завдяки збільшенню пропозиції сирих продуктів. Водночас базова інфляція прискорилася до 8,1%, перевищивши прогнозні показники НБУ, що свідчило про посилення цінового тиску.

Наприкінці січня Національний банк знизив облікову ставку з 15,5% до 15% річних, утримуючи її на цьому рівні протягом трьох засідань поспіль. Це рішення мало на меті підтримати економічну активність через доступніше кредитування, але зміна обставин вимагала коригування курсу.

Зростання вартості логістики, оплати праці та енергоресурсів спричинило посилення фундаментального цінового тиску. Це, у поєднанні зі стійкими, хоча й підвищеними інфляційними очікуваннями, створило ситуацію, коли НБУ мав відреагувати, щоб уникнути подальшого прискорення інфляції.

За таких умов Правління НБУ ухвалило рішення підвищити облікову ставку на 0,5 відсоткового пункту, до 15,5% річних. Цей крок став несподіваним, оскільки відбувся після періоду стабільності ставки.

Прогнозується, що інфляція прискориться у другому півріччі до 10% за підсумками 2026 року (споживча) та 9,2% (базова). У наступному році очікується сповільнення до 6,9%, а наприкінці 2028 року — досягнення цілі в 5%.

Регулятор готовий використовувати монетарний інструментарій, зокрема додатково посилювати процентну політику, якщо це буде потрібно для стримування інфляції. При цьому повернення до циклу пом'якшення процентної політики очікується лише у другому кварталі 2027 року.

Облікова ставка є основним інструментом, за допомогою якого Національний банк впливає на інфляцію. Вона визначає відсоток, під який НБУ надає кредити комерційним банкам. Це, своєю чергою, впливає на умови кредитування та депозитів для населення та бізнесу. Підвищення ставки сприяє стримуванню цін, тоді як зниження має на меті стимулювати економічну активність.

Рішення про підвищення облікової ставки в нинішніх умовах, коли фокус російських атак змістився на виробничі потужності та об'єкти логістики, зокрема морську інфраструктуру, є відповіддю на сукупність ризиків. До них належать можливе порушення ритмічності міжнародного фінансування та наслідки війни на Близькому Сході, які можуть посилити інфляційний тиск через зростання цін на енергоносії.

«НБУ готовий і надалі використовувати монетарний інструментарій, зокрема додатково посилювати процентну політику для стримування цінового тиску», – зазначають у регуляторі.

Таким чином, підвищення облікової ставки є свідомим кроком з боку Національного банку, спрямованим на забезпечення цінової стабільності в умовах зростаючого цінового тиску та невизначеності. Це рішення, хоча й є несподіваним, має підтримати привабливість гривневих активів, стабільність валютного ринку та контрольованість інфляційних очікувань, що є запорукою повернення інфляції до цільового рівня у 2027 році.