Китай окреслив "червоні лінії" перед переговорами: світ очікує нових торговельних війн?

На міжнародній арені наростає напруга: президент Сі Цзіньпін та його американський колега Дональд Трамп цього року планують нові особисті зустрічі, водночас Брюссель встановив для Пекіна жовтневий дедлайн для врегулювання торговельних суперечок. Занепокоєння західних країн посилюється через торговельний профіцит Китаю, що перевищує 1 трильйон доларів, і щоденний торговельний дефіцит ЄС з Китаєм у розмірі 1 мільярда доларів. Західні держави характеризують економічну політику Китаю як меркантилістську, що суперечить правилам глобальної торгівлі та сприяє наповненню світових ринків дешевими товарами.

Китай активно захищає свою економічну модель, що ґрунтується на інвестиціях у заводи, інфраструктуру та високотехнологічні сектори, а не на стимулюванні внутрішнього споживання. На думку експертів, ця позиція свідчить про зростання впевненості Пекіна. Керівництво країни обіцяє точкову підтримку виробництва замість масштабних реформ. Пекін вже уповільнив інвестиції через контроль за витратами місцевої влади, яку звинувачують у надлишкових виробничих потужностях.

Міністерство комерції Китаю звинуватило Захід у протекціонізмі, відкинувши тезу про "надлишкові виробничі потужності" як логічно хибну та таку, що приховує приховані мотиви. За словами економіста Сюй Тяньчена, Пекін прагне пояснити свою позицію партнерам та чітко окреслює "червону лінію" щодо неприйняття дискримінації китайських компаній.

Співзасновник дослідницької компанії Rhodium Group Деніел Розен зазначив, що докази системних внутрішніх економічних проблем КНР, які створюють наслідки для решти світу, накопичуються швидкими темпами. Звіт McKinsey Global Institute показав, що Китай щороку нарощує виробничі активи втричі швидше, ніж Європа й США разом узяті. Водночас дослідження Банку Італії оцінило, що близько 75% зростання китайського експорту зумовлене внутрішніми факторами, такими як слабке споживання та надлишкові потужності.

Пекін визнає дисбаланс попиту й пропозиції та обіцяє припинити цінові війни, однак поки без масштабних структурних реформ. Ця стратегія, за словами головної економістки з Азійсько-Тихоокеанського регіону Natixis Алісії Гарсія-Ерреро, є шаблоном "керованої взаємодії", який Китай застосовує і щодо Європи, виграючи час. Меседжі Пекіна щодо власної економічної моделі звучать значно впевненіше й чіткіше, ніж рік чи два тому.

Міжнародні дослідження попереджають, що політика Пекіна загрожує як світовій економіці, так і самому Китаю. За даними нещодавнього звіту ОЕСР, зростання ринкової частки майже 60% китайських компаній можна пояснити отриманими субсидіями. Така ситуація посилює конкуренцію для підприємств інших країн.

Адміністрація Дональда Трампа раніше заборонила імпорт нових китайських людиноподібних і чотириногих роботів, а також підключених до мережі енергетичних інверторів, посилаючись на ризики кібератак, викрадення даних і залежності американської ШІ-інфраструктури від обладнання з КНР. Тепер Брюссель посилює промислову політику та планує ширше використовувати внутрішні державні закупівлі для підтримки європейських виробників.

"Пекін лише прагне пояснити свою позицію партнерам і чітко окреслює "червону лінію" щодо неприйняття дискримінації китайських компаній," – зазначив економіст Сюй Тяньчень.

"Епізод з тарифами Трампа дав Пекіну шаблон "керованої взаємодії", який Китай тепер застосовує і щодо Європи, фактично виграючи час," – вважає Алісія Гарсія-Ерреро, головна економістка з Азійсько-Тихоокеанського регіону Natixis. Вона також додала, що меседжі Пекіна щодо власної економічної моделі звучать значно впевненіше й чіткіше, ніж рік чи два тому. Про це повідомило інформаційне агентство Reuters.

Позиція Китаю перед майбутніми переговорами свідчить про зростаючу впевненість у власній економічній моделі, що може призвести до подальшої ескалації торговельних суперечок. Світ уважно спостерігає за розвитком подій, оскільки будь-які значні зміни у відносинах між Китаєм та Заходом матимуть глобальні наслідки.