Чи повертається Україна в минуле? Суперечка про персональні дані на квитанціях

На початку серпня українці, які звикли оплачувати комунальні послуги або отримувати посилки з післяплатою через "Укрпошту", помітили зміни у звичних паперових квитанціях. Раптом на них почали з'являтися їхні реєстраційні номери облікової картки платника податків (РНОКПП), а у випадку розрахунків банківською карткою — повні номери карток, разом із прізвищем, ім'ям та по батькові.

Ці нововведення стали прямим наслідком вимог Національного банку України, які поширюються на всіх надавачів платіжних послуг. "Укрпошта", як один із ключових гравців на ринку фінансових послуг, виявилася змушеною виконувати ці вказівки, хоч і висловила своє занепокоєння щодо такого підходу. Для "Укрпошти" це означало необхідність розробити план дій та впровадити зміни з 1 серпня.

Якщо необхідних верифікованих даних у системі не виявляється, клієнтам пропонується повідомити їх, а якщо вони вже внесені — підтвердити їхню актуальність. Це створює додаткові незручності та викликає питання щодо конфіденційності особистої інформації.

У відповідь на ці вимоги, "Укрпошта" не залишилася осторонь, а почала активний діалог з державними інституціями. Компанія звернулася до Національного банку України, Кабінету Міністрів, Офісу Президента та Уповноваженого Верховної Ради з прав людини. Мета звернення — переглянути поточні вимоги та залишити на паперових квитанціях лише мінімально необхідну інформацію.

Як альтернативне рішення, "Укрпошта" запропонувала передавати повні персональні дані через захищені електронні канали, а на паперових документах друкувати лише мінімальний обсяг інформації або її закодовану форму. За таким підходом, як вважають в компанії, можна одночасно забезпечити вимоги фінансового моніторингу та захист персональних даних клієнтів, що є надзвичайно важливим.

Поки що "Укрпошта" очікує на розгляд своїх пропозицій. Компанія сподівається на пошук компромісу, який поєднає потреби фінансового моніторингу із сучасними стандартами захисту персональних даних, особливо зважаючи на значну кількість громадян, які користуються її послугами.

Ця ситуація набуває особливого значення, оскільки через мережу Укрпошта проходить понад 18% усіх комунальних платежів в Україні. У багатьох населених пунктах компанія є єдиним доступним надавачем фінансових послуг, тому будь-які зміни безпосередньо впливають на значну частину громадян. Це робить питання конфіденційності персональних даних ще більш актуальним.

Генеральний директор "Укрпошти" Ігор Смілянський підкреслив парадокс ситуації, вказуючи на міжнародний досвід. За його словами, у США закон FACTA та правила платіжних систем забороняють друкувати повні номери банківських карток, а в країнах Європейського Союзу діє принцип мінімізації персональних даних. Він висловив здивування, чому Україна, одна з найбільш цифровізованих країн світу, повертається до практики друку повних персональних даних на паперових квитанціях.

"Тож чому одна з найбільш цифровізованих країн світу повертається до практики друку повних персональних даних на паперових квитанціях?" — зазначив генеральний директор АТ "Укрпошта" Ігор Смілянський, підкреслюючи розбіжність з міжнародними стандартами.

"Національний банк має право ухвалювати регуляторні акти без погодження з Міністерством юстиції та урядом, і саме на цій підставі були запроваджені нові вимоги", — додав Смілянський, пояснюючи механізм прийняття цих змін.

Ситуація, що склалася, вимагає ретельного аналізу та зваженого рішення, аби знайти баланс між вимогами фінансового моніторингу та правом громадян на захист своїх персональних даних. Це важливий тест для країни на її здатність інтегрувати сучасні цифрові підходи із забезпеченням безпеки та комфорту своїх громадян.