20% риби та 46% меду — фальсифікат: що насправді продають українцям

Поки українці звикли думати, що ковбасу роблять «із сої», а вершкове масло — «з пальми», харчове шахрайство перетворилося на окрему тіньову економіку всередині продовольчого ринку. За даними Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (FAO), food fraud — це будь-яка навмисна дія з обману покупців щодо складу чи походження продуктів заради прибутку.

Масштаби вражають: у світі сформувалися три головні хаби харчового шахрайства — оливкова олія, риба та мед. Саме ці категорії найчастіше потрапляють під підробку через високу додану вартість, складні ланцюги поставок та імпортну сировину.

Масло: національний антирекорд

В Україні головним маркером харчового шахрайства роками залишається вершкове масло. Схема відома: молочний жир частково або повністю замінюють дешевшими рослинними компонентами — найчастіше пальмовим жиром. Продукт маркують і продають як повноцінне масло, хоча за фактом це спред або молоковмісний продукт.

Держпродспоживслужба у 2025 році провела 615 позапланових перевірок у сфері обігу молока та молочних продуктів і виявила порушення приблизно у 20% випадків. Здебільшого йшлося про недостовірне маркування та неналежне інформування споживачів — тонку межу між порушенням стандартів і класичним харчовим шахрайством.

Мед: 46% імпорту до ЄС — із домішками

Ще один проблемний сегмент — мед. Спільне дослідження Єврокомісії та Joint Research Centre показало: 46% перевірених партій меду, які ввозять до ЄС, мають ознаки фальсифікації. Найчастіше йдеться про домішки дешевих цукрових сиропів.

Україна, як один із найбільших постачальників меду до Євросоюзу, опинилася в зоні особливої уваги. З листопада 2024 року ЄС офіційно посилив вимоги до імпорту меду та продуктів бджільництва з України: дозвіл на поставки мають лише виробники зі спеціальних списків, погоджених компетентними органами. Причина — почастішання випадків шахрайства через додавання цукру.

Риба та оливкова олія: глобальний масштаб

За оцінками FAO, близько 20% світової торгівлі рибою та морепродуктами може бути пов'язано з різними формами шахрайства. Глобальне дослідження Oceana виявило: кожен п'ятий із понад 25 тисяч перевірених зразків риби у світі був неправильно маркований. Дешеву рибу — пангасіуса, есколара — продають як преміальну тріску чи морського окуня.

Оливкова олія — ще один лідер із фальсифікації. Світовий ринок оцінюється у 15–18 мільярдів доларів на рік, і значна частина продукції маркується як extra virgin, хоча насправді є сумішшю дешевих рослинних олій. В Україні ця проблема також актуальна: через високу ціну та складність лабораторної перевірки оливкова олія залишається одним із найприбутковіших сегментів food fraud.

Як розпізнати фальсифікат: прості правила

Вершкове масло. Справжнє масло в окропі розчиняється рівномірно, утворюючи молочну плівку на поверхні. Якщо шматок плаває жирними плямами — перед вами спред із рослинними жирами. Також звертайте увагу на ціну: якісне масло не може коштувати дешевше за літр молока, з якого його виготовляють.

Мед. Натуральний мед кристалізується через 1–3 місяці після збору. Якщо мед залишається рідким понад пів року — це ознака додавання цукрових сиропів. Також крапніть мед на серветку: справжній не залишить вологого сліду.

Риба. Купуйте рибу в спеціалізованих магазинах із документами на продукцію. Звертайте увагу на зовнішній вигляд: надмірне глазурування льодом — спосіб збільшити вагу товару. Уникайте продуктів із надто яскравим кольором — це може свідчити про використання барвників.

Як повідомляє «Дзеркало тижня», в Україні до останнього часу навіть не існувало чіткого юридичного визначення понять «харчове шахрайство» чи «фальсифікований харчовий продукт». До кінця 2026 року ситуація може змінитися — під тиском євроінтеграції Україна змушена гармонізувати законодавство з нормами ЄС.