Експорт українського зерна впав на 75%: фермери зіткнулися з кризою

Настали жнива, але радість від нового врожаю обернулася відчаєм для українських фермерів. Зерносховища, які мали б звільнятися для нових культур, залишаються заповненими. Сергій Рибалко розповів, що навіть зі збором нового врожаю кукурудзи наступного місяця йому нікуди подіти зерно, оскільки покупців немає.

Раптово все зупинилося. Фінансові потоки вичерпалися, а експорту немає. Україна, що забезпечує близько 6% світового виробництва пшениці та 11% кукурудзи, критично залежить від чорноморських портів, через які проходить близько 90% експорту цих культур. Внутрішні ціни на зерно різко впали через його надлишок у країні, водночас світові котирування в Чикаго в липні досягли максимуму за понад рік.

За оцінками фахівців, фермери можуть отримати прибуток лише від експорту пшениці, тоді як продаж інших зернових культур вже не покриває витрат на виробництво. Без експортної виручки господарствам бракує коштів на пальне, виплату заробітної плати та осінню посівну. Для обслуговування кредитів та забезпечення поточної роботи пану Рибалку потрібно близько 20 мільйонів гривень на місяць під час жнив.

Заступник голови Всеукраїнської аграрної ради Денис Марчук зазначив, що затримки поставок можуть створити ризик голоду в окремих країнах Африки та Близького Сходу. Ця гуманітарна криза може стати наслідком не лише прямих атак, а й опосередкованого впливу на ланцюги поставок продовольства.

Альтернативні шляхи експорту також обмежені. Низький рівень води в Дунаї, постійні атаки на залізничну інфраструктуру та погіршення торговельних умов з Європейським Союзом створюють додаткові перешкоди. Експорт через Польщу також ускладнюється через спротив місцевих фермерів українському зерну, які побоюються конкуренції.

За даними Адміністрації морських портів, портова інфраструктура зазнала понад 70 атак, а судна — 62 удари. Економіст Київської школи економіки Олег Нів'євський нагадав, що відносини з Польщею погіршилися. Аграрний сектор формує близько 60% експортних доходів України, а воєнні втрати сектору з 2022 року вже перевищили 90 мільярдів доларів США.

Національний банк України прогнозує, що до кінця року країна може недоотримати близько 2,5 мільярда доларів США валютної виручки. Аграрна рада оцінює можливі втрати фермерів ще приблизно у 3 мільярди доларів США через подорожчання логістики. Україна очікує зібрати близько 60 мільйонів тонн зернових, при цьому дефіцит складських потужностей може сягнути 11 мільйонів тонн.

«Усе просто зупинилося. Фінанси стали. Надходження вичерпалися. Експорту немає», – наголосив фермер Сергій Рибалко, чиє зерносховище вже майже заповнене, хоча жнива кукурудзи розпочнуться лише наступного місяця, як повідомляє Reuters.

Перед Україною стоїть величезне завдання з пошуку нових шляхів експорту та підтримки аграріїв, що є ключовим для економічної стабільності країни та глобальної продовольчої безпеки. Без рішучих дій наслідки блокади портів можуть виявитися значно серйознішими, ніж минулого разу, що може призвести до довгострокових економічних та гуманітарних проблем.