Російський удар змінив Rozetka назавжди: 1000 працівників під загрозою, а бізнес-модель переписується
Російський удар змінив Rozetka назавжди: 1000 працівників під загрозою, а бізнес-модель переписується

Російський удар змінив Rozetka назавжди: 1000 працівників під загрозою, а бізнес-модель переписується

Доленосний інцидент стався на одному з ключових об'єктів компанії – розподільчому центрі у Броварах, який було відкрито у 2017 році. Цей масштабний комплекс міг обробляти понад 100 тисяч замовлень щодня, забезпечуючи ефективну логістику для всієї країни. На об'єкті працювали понад 1000 співробітників, для яких він був щоденним місцем роботи.

Співвласниця Rozetka Ірина Чечоткіна поділилася деталями атаки та її наслідків. Під час першої атаки дронів шестеро працівників отримали поранення, але вже завершують лікування. Під час наступного ракетного удару на складі перебували 92 співробітники, які вижили завдяки укриттю, в яке компанія інвестувала ще у 2022 році. Це укриття витримало удар балістичної ракети, давши людям можливість перебувати всередині, поки вирувала пожежа.

Однак сам об'єкт не підлягає відновленню, його вартість становила близько 70 мільйонів доларів, а також було знищено товарів на мільярди гривень. Ця колосальна втрата змусила компанію до складних рішень.

Після знищення розподільчого центру Rozetka зіткнулася з необхідністю оптимізації штату. Хоча більшість із понад тисячі працівників намагаються перевести на інші склади, запропонувати всім альтернативні робочі місця не вийде. Як зазначила Чечоткіна, "обставини виявилися сильнішими", і скорочення зачіпатиме деякі відділи.

Крім кадрових змін, компанія планує прискорену трансформацію бізнес-моделі. Якщо раніше це планувалося робити поступово, то тепер Rozetka суттєво зменшує частку власних продажів та активніше розвиватиме маркетплейс. Це означає, що платформа робитиме більший акцент на моделі, де товари продають сторонні продавці, а не лише сама компанія.

Telegram

Наразі Rozetka зосереджена на тому, щоб "вистояти" і пройти цю трансформацію. За 21 рік роботи компанія жодного разу не зверталася по допомогу до держави, розраховуючи лише на власні сили. Проте, на думку співвласниці, влада має розпочати діалог про підтримку всього бізнесу, який постраждав від російських ударів, адже збитки є "колосальними".

Втрата логістичних центрів в Україні має значні наслідки не тільки для окремих компаній, а й для економіки в цілому. Знищення складів, як це сталося з Rozetka, руйнує графіки виробництва, зменшує обіговий капітал, скорочує робочі місця, впливає на податкові надходження та довіру до строків постачання. Це переписує ціну кожного товару, відображаючись на гаманцях українців, про що розповідає керівник аналітичного відділу Мережі захисту національних інтересів "АНТС" Ігор Крупка у своїй статті.

Інші великі українські компанії, такі як "Епіцентр", "Сільпо", Novus, "Нова пошта" та MTI Group, також зазнали суттєвих втрат через атаки. Їхні збитки оцінюються в сотні мільйонів доларів. Компанії змушені шукати обхідні шляхи, щоб зберегти кошти та клієнтів. Наприклад, "Нова пошта" перебудовує логістику, переходячи на децентралізовану модель сортування та створюючи резервні системи для обробки відправлень, що дозволяє їй перенаправляти потоки посилок у разі надзвичайних ситуацій на одному з об'єктів.

"На жаль, ми змушені оптимізувати штат і так, особисто для мене це боляче. Скорочення зачіпатиме деякі відділи […] Запропонувати всім альтернативні робочі місця у даній ситуації не вийде. Обставини виявилися сильнішими", – повідомила співзасновниця Rozetka Ірина Чечоткіна.

"Які наші дії зараз? Вистояти. Пройти прискорену трансформацію бізнес-моделі, яку ми планували інтегрувати поступово — суттєвого зменшення частки власних продажів та розвитку маркетплейсу", — написала Чечоткіна.

"Збитки настільки колосальні, що якщо не допомогти, то у нас завтра не буде можливості відновитися", — цитує її слова "Інтерфакс-Україна".

Історія Rozetka є відображенням викликів, з якими стикається український бізнес в умовах війни. Це не просто втрата складу, а переосмислення всієї стратегії, де стійкість та адаптивність стають ключовими для виживання та подальшого розвитку. Майбутнє покаже, як компанія впорається з цими змінами, але її досвід вже свідчить про необхідність діалогу між бізнесом та державою щодо підтримки постраждалих підприємств.

Теги за темою
Україна Економіка Бізнес
Джерело матеріала
loader
loader