Ми — те, що ми їмо: вживання картоплі назавжди змінило ДНК людини

Сьогодні картопля є основним продуктом у країнах по всьому світу, але вперше її одомашнили корінні народи Анд близько 10 000 років тому. Нещодавнє дослідження показало, що картопля відігравала в раціоні корінних народів настільки важливу роль, що їхні організми пристосувалися до більш ефективного засвоєння цього універсального бульби. Більше того, сьогодні їхні нащадки мають найбільшу у світі кількість генів, пов’язаних із перетравлюванням крохмалю, пише Popular Science.

У недавньому дослідженні вчені проаналізували рівні гена AMY1 у 3723 осіб із 85 світових популяцій у геномних базах даних. Зазначимо, що AMY1 виробляє слинну амілазу — фермент, який розщеплює крохмаль. По суті, більша кількість AMY1 означає більшу кількість слинної амілази — простіше кажучи, ефективніше перетравлення крохмалю.

Результати показали, що у корінних жителів Анд на 2–4 копії гена AMY1 більше, ніж у інших груп. Вчені вважають, що ця здатність перетравлювати крохмаль, ймовірно, з’явилася приблизно в той самий час, коли було одомашнено картоплю. Згодом це призвело до того, що природний відбір сприяв тим, у кого було більше копій цього гена.

За словами співавтора дослідження, еволюційного біолога з Університету Буффало Омера Гоккумена, біологи й раніше припускали, що різні групи людей розвинули генетичні адаптації у відповідь на зміну раціону харчування. Однак існує небагато випадків, коли вченим вдалося виявити переконливі докази.

Дані свідчать про те, що корінні народи Перу в середньому мали більше копій гена AMY1. У ході дослідження команда використовувала комп’ютерне моделювання, передові технології секвенування ДНК та кілька статистичних тестів. Усі вони підтвердили, що мешканці Анд почали адаптуватися ще до контакту з європейцями — тобто до колонізації.

Автори зазначають, що їхня робота порушує питання про те, як сучасна їжа може впливати на людину, особливо з огляду на те, що доступ до дієт і кухонь з усього світу сьогодні є широко поширеним. Передбачається, що людські організми й надалі адаптуватимуться до того, що ми їмо.

За словами іншої співавторки дослідження Ебігейл Бігхем, сьогодні існують такі концепції, як палеодієта, яка адаптована до палеолітичного середовища і стверджує, що ми не пристосовані до споживання продуктів, що з’явилися після одомашнення. Однак нові дані вказують на те, що насправді людський організм може адаптуватися.

Інші новини науки

• Чому деякі люди не вміють свистіти: виявилося, з їхнім ротом щось не так
• Діти малюють на полях "зошитів" ще з 13 століття: зображують фантастичних істот і битви