Небезпечні ритуали: навіщо в колиску немовляти клали ніж чи сокиру

Особливо багато оберегів використовували в період від народження дитини до хрещення. За народними уявленнями, у цей час немовля могло постраждати від нечистої сили або бути зуроченим, пише сайт "Етнографія". Тому біля колиски та в дитячих речах з'являлися предмети, яким приписували захисні властивості.

Що клали в колиску для захисту немовляти

Одним із найпоширеніших оберегів була свячена вода. Невелику пляшечку з нею могли класти в колиску, а також кропити водою постіль перед тим, як покласти туди дитину. Нею ж кропили немовля перед купіллю або перед приходом гостей.

Використовували й вогонь. Ще на початку ХХ століття в деяких місцевостях біля колиски щоночі від народження дитини до хрещення запалювали звичайну або стрітенську свічку, яку називали "громницею". Вважалося, що вночі нечиста сила особливо активна, тому вогник мав захищати дитину.

Як українці захищали дитину в давнину / фото з відкритих джерел

Особливе місце посідало залізо. Зараз буде звучати доволі небезпечно, але насправді немовляті нічого не загрожувало. Під колиску клали ніж, ножиці, молоток або сокиру. Коли дитину залишали саму, під колиску могли покласти ніж чи сокиру. А коли немовля забирали з колиски, туди клали ніж або дві ложки, щоб вона не залишалася порожньою.

Не обходилися й без рослинних оберегів. Під подушку немовляті клали свячені квіти або вербові "котики". Використовували також мак і часник. Мак могли покласти під подушку, кинути у першу купіль або розсипати навколо колиски. Вважалося, що нечиста сила не зможе підійти до дитини, доки не збере всі макові зерна. Часник також клали в колиску під голову немовляті.

Ритуали для захисту немовля в давнину / Freepik

Ще один добре відомий оберіг – червона нитка або стрічка. Її зав'язували на руці дитини або прив'язували до колиски. Червоному кольору приписували захисні властивості, а сам вузол символічно мав "закривати" простір дитини від небезпеки. В окремих місцевостях червону стрічку вішали на вікно або клали біля нього червону квітку. Так односельців водночас повідомляли про народження дитини.

Цікаво, що обереги нерідко поєднували. На Волині в колиску могли покласти загорнуті в шматину хліб, сіль і часник або свячену сіль у червоній тканині. На Лемківщині до такого мішечка могли входити часник, зілля та попіл, а також хліб, вуглинка, монета і зілля.

Від народження до хрещення дитину намагалися захистити за допомогою найрізноманітніших предметів і ритуалів – і це лише частина численних забобонів та обрядів, які існували в українській традиції.