Світова економіка не зазнала обвалу, якого побоювалися після закриття Ормузької протоки, через яку проходить близько 20% світового експорту вуглеводнів. Міжнародний валютний фонд знизив прогноз зростання світового ВВП на 2026 рік із 3,3% до 3%. Аналітики не вважають це катастрофічним показником, повідомляє французьке видання Les Échos.
Ціна нафти також не досягла критичних рівнів, яких побоювалися експерти. Наприкінці квітня барель коштував до 120 доларів. Проте вже в середині червня ціна опустилася нижче 80 доларів. У липні вона знову почала зростати.
Утримати ціни від різкого стрибка допомогла здатність нафтових монархій, передусім Саудівської Аравії, використовувати альтернативні маршрути постачання в обхід Ормузької протоки. Також на ситуацію вплинуло скорочення закупівель нафти Китаєм.
Компанії також виявилися краще підготовленими до перебоїв із постачанням. «Підприємства продемонстрували більшу здатність адаптуватися до розривів у постачанні завдяки диверсифікації, розпочатій під час пандемії», зазначила головна економістка групи Edmond de Rothschild Матільд Лемуан.
Важливу роль у підтримці економічного зростання відіграли інвестиції у штучний інтелект. Передусім йдеться про США та країни, які експортують обладнання для ШІ, зокрема Тайвань, Південну Корею та Малайзію.
За оцінками економістів Goldman Sachs, американські інвестиції у ШІ сягнули 600 мільярдів доларів, або 1,8% ВВП США. З 2022 року їхній сукупний обсяг становить 1,8 трильйона доларів.
Європа показала несподівану стійкість. У другому кварталі ВВП зріс на 0,4%.
«Внутрішній попит дозволив підтримати зростання в першому півріччі завдяки споживанню домогосподарств, яке виявилося сильнішим, ніж очікувалося. Це дивно, адже цього разу не було справжнього енергетичного щита, як у 2022 році, а інфляційний шок продовжується», пояснив головний економіст напряму Європи, Близького Сходу та Африки в S&P Global Ratings Сільвен Бруайє.
Ринок праці також витримав тиск. «В Європі спостерігається справжня стійкість. Немає чистого скорочення робочих місць, тому що компанії не вдаються до масових звільнень під час тимчасових труднощів. Вони розуміють, що потім буде складно знову найняти працівників», зазначив директор з інвестицій ABN Amro Investment Solutions Крістоф Буше.
Долучилася до зростання і цифрова трансформація. «Ми недооцінюємо вплив цифрової трансформації європейської економіки. З 2022 року чверть сукупного зростання Європи забезпечив технологічний сектор, у якому створено 1,4 мільйона робочих місць. Це галузь, яка найбільше сприяє зростанню ВВП, хоча вона становить лише 6% доданої вартості», пояснив економіст.
За його словами, ЄС має торговельний профіцит у сфері ІТ-послуг. Це стосується і проміжного споживання, пов’язаного зі створенням інфраструктури для штучного інтелекту.
Свою роль відіграла й енергетика. За даними аналітичного центру Ember, у травні та червні 2026 року сонячна генерація вперше стала головним джерелом виробництва електроенергії в Європі. Вона випередила атомну енергетику та газ.
«Європа сьогодні менше залежить від газу, енергетичний шок 2026 року був значно слабшим, ніж у 2022-му, і, головне, стався в інший момент економічного циклу. Обробна промисловість прискорюється вже два роки. Цього не було на початку війни в Україні», додав Крістоф Буше.
Проте перспективи світової економіки залишаються невизначеними. Експерти виділяють три основні ризики для її зростання.
Перший ризик має геополітичний характер. Конфлікт в Ірані не врегульовано, а бойові дії можуть відновитися. На це, зокрема, вказує ціна нафти. Цієї п’ятниці вона становила 94 долари за барель.
Другий ризик пов’язаний із борговим навантаженням. Центробанки не надто підвищували ставки, натомість це зробили фінансові ринки. Про це свідчать, зокрема, коливання на тлі ситуації з американським боргом.
Від початку війни в Ірані дохідність десятирічних американських облігацій зросла на 75 базисних пунктів, а французьких приблизно на 90 базисних пунктів. Під пильною увагою інвесторів також перебувають Японія, Італія та Велика Британія.
Третій ризик пов’язаний зі штучним інтелектом. Якщо очікування щодо ефекту від цієї технології не справдяться, це матиме макроекономічні наслідки з огляду на масштаб уже здійснених інвестицій.За глобальною стійкістю ховається набагато важча картина для країн, розташованих безпосередньо в зоні конфлікту.
За даними квітневого звіту МВФ Regional Economic Outlook, п'ять із восьми нафтоекспортних економік регіону (Бахрейн, Іран, Ірак, Кувейт і Катар) зазнають скорочення ВВП у 2026 році через залежність від Ормузької протоки та пошкодження інфраструктури внаслідок атак. Найбільш постраждав Іран: прогноз зростання його економіки переглянули на 7,2 відсоткового пункту вниз, унаслідок чого замість невеликого зростання очікується падіння ВВП на 6,1%.
Світовий банк у своєму квітневому огляді Middle East and North Africa Economic Update оцінює падіння ВВП Іраку в 8,6% (порівняно з попереднім прогнозом зростання на 6,5%), Кувейту – у 6,4%, Катару – у 5,7%. На відміну від них, Саудівська Аравія та інші країни з можливістю переспрямувати експорт нафти обхідними маршрутами, як-от трубопроводом "Схід – Захід", зазнали значно менших втрат.
Блокада Ормузької протоки спричинила різкий стрибок цін на нафту та перебої з постачанням. Світовий ринок недоотримав близько 400 млн барелів нафти, а ціни зросли на 31%. Водночас виробники почали активніше використовувати альтернативні маршрути постачання, що допомогло компенсувати частину втрат. Перебудова потоків пального також змінила ситуацію на ринках Європи та США.
Підтримку світовій економіці забезпечили й великі інвестиції у штучний інтелект. МВФ називав їх одним із факторів глобального зростання у 2026 році.
