Видавці б'ють на сполох: 13 мільйонів книжок знищено, галузь на межі виживання

Напередодні 2026 року видавнича галузь України продовжувала боротися за своє місце під сонцем. Вона залишалася малою та вразливою, з річним оборотом близько 7-8 мільярдів гривень – сума, співставна з обігом одного середнього торговельного центру. За даними Українського інституту книги, навіть у роки формального зростання доходів, ця крихка індустрія ледь трималася на плаву, що робило її ще більш чутливою до зовнішніх загроз.

Керівник Української видавничої асоціації (УВА) Артем Біденко, спостерігаючи за цілеспрямованими атаками на книжкову інфраструктуру, зрозумів, що це не випадковість. Ворог бив із прицільною наполегливістю, яку важко пояснити військовою доцільністю, але легко – бажанням знищити саме те, що формує українську ідентичність. Біденко розумів, що без рішучих дій галузь просто не виживе.

Переломним моментом стало 23 травня 2024 року, коли ракетний удар по друкарні «Фактор-Друк» у Харкові обірвав життя семи працівників, що друкували дитячі книжки. Ця друкарня виробляла приблизно третину всіх книжок країни. Ще раніше були знищені потужності «Побутелектротехніки», однієї з найбільших друкарень України. Однак справжньою трагедією стало літо 2026 року, коли удари стали системними.

Влітку 2026 року ворог знищив друкарню «Конві», а також атакував склад у Харкові, де зберігалася продукція видавництва «Ранок» та мережі «КнигоЛенд». Тоді згоріло близько 8 мільйонів книжок, з них 620 тисяч підручників. Під обстріли також потрапили столичний книжковий ринок «Почайна», книгарня «Альпака», книгарня мережі «Книгарня Є» на Подолі та логістика «Ранку» в Києві, а також видавництва «Наш Формат», «Лабораторія», «BookShef» та багато інших. Цей методичний наступ призвів до знищення близько 13 мільйонів книжок – майже третини всього річного накладу країни за минулий рік.

За даними Українського інституту книги, сукупна площа всіх стаціонарних книгарень України станом на серпень 2026 року становила лише трохи більше шести футбольних полів. Саме цю інфраструктуру ворог методично випалював, а індустрія не встигала відновлювати. Галузеві оцінки вказували на падіння загального накладу до 15% і продажів до чверті в примірниках вже цього року. УВА, бачачи катастрофічні наслідки, звернулася до президента Володимира Зеленського з проханням скликати засідання Ради національної безпеки і оборони України, щоб обговорити невідкладні заходи для порятунку галузі.

Видавці наголошують, що існуючі державні інструменти підтримки не працюють або є неефективними. Програма компенсації воєнних ризиків охоплює лише нерухоме майно, ігноруючи головний актив видавців – готову продукцію та товари в обороті. Також відсутні механізми пільгового кредитування, призупинено прямі державні закупівлі книжок для бібліотек і не запущено компенсацію оренди для книгарень. УВА просить Президента ухвалити рішення РНБО, яке зобов’яже Кабінет Міністрів створити міжвідомчу робочу групу та передбачити кошти на покриття збитків, відновлення підручників, страхування воєнних ризиків на товари в обороті та поновлення закупівель для бібліотечних фондів.

Український інститут книги вже звертався до міжнародної видавничої спільноти з проханням підтримати вітчизняних видавців, які постраждали від російських обстрілів у липні та на початку серпня. За даними інституту, лише за місяць книжкова галузь втратила значну частину виробничих потужностей і близько 10 мільйонів примірників книжок.

Удари по книговидавництву лягають на галузь, яка й до того була ослаблена війною: за дослідженнями інституту, тиражі падають, а половина видавців працює у збиток попри номінальне зростання доходів.

«Весь книжковий ринок України – це близько 7-8 млрд грн річного обороту, тобто величина, співставна з обігом одного середнього торговельного центру; за дослідженням Українського інституту книги, галузь залишається малою і вразливою навіть у роки формального зростання доходів. Цю невелику галузь ворог б’є з прицільною наполегливістю, яку важко пояснити воєнною доцільністю і легко – бажанням знищити саме те, що формує українську ідентичність», – йдеться у заяві, оприлюдненій керівником асоціації Артемом Біденком.

Артем Біденко заявив: «Якщо будуть знищені українські видавці, на їх місце через певний час зайдуть іноземні, вже не буде ціннісної складової, лише комерційна. Для нас важливі не лише книжки українською мовою, але і українські автори, правильні ціннісні книжки, підтримка національної ідентичності».

Українська книжкова галузь стоїть на порозі глибокої кризи, вимагаючи негайних та ефективних рішень від держави. Подальша бездіяльність може призвести до непоправних втрат не лише для економіки, а й для культурної спадщини країни, адже з кожною знищеною книжкою втрачається частина української ідентичності.