Батьки-одинаки: як законопроєкт №15530 спростить відстрочку від мобілізації?

Життя 34-річного чоловіка з Кривого Рогу донедавна було зосереджене на вихованні його п'ятирічної доньки. Він був для неї єдиним опікуном, що підтверджувалося рішенням суду про визначення місця проживання дитини саме з ним. Однак, коли настав час підтвердити право на відстрочку від мобілізації, цього документа виявилося замало.

Чоловік двічі звертався до територіального центру комплектування, надаючи всі наявні документи, включаючи судове рішення. Проте формальний підхід ТЦК призвів до відмови, оскільки в рішенні суду не було прямої вказівки на факт самостійного утримання дитини. Ця юридична тонкість стала фатальною.

Після визнання придатним за результатами військово-лікарської комісії, батька-одинака було мобілізовано. Його маленька донька залишилася без батьківського догляду, і тимчасовий прихисток їй довелося знайти у директорки дитячого садка. Ця ситуація викликала широкий резонанс, а омбудсман Дмитро Лубінець вимагав негайного розслідування.

Цей кричущий випадок став каталізатором для розробки нового законопроєкту №15530. Автори документа прагнуть виправити законодавчу прогалину, що дозволяє подібним ситуаціям відбуватися. Їхня мета – спростити процес підтвердження права на відстрочку для батьків, які фактично самостійно виховують дітей.

Законопроєкт №15530 пропонує внести зміни до статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», розширивши перелік документів, які підтверджують право на відстрочку. Головна пропозиція — включити до цього переліку рішення суду про визначення місця проживання малолітньої дитини разом із військовозобов'язаним батьком. Це дозволить уникнути формальних відмов, якщо суд вже встановив, що саме батько забезпечує дитині всі необхідні умови життя.

Наразі законопроєкт №15530 перебуває на розгляді у Верховній Раді. Якщо його буде ухвалено, тисячі батьків-одинаків, які опинилися в подібній ситуації, зможуть простіше підтверджувати своє право на відстрочку, уникнувши бюрократичних перепон та зберегти родини від розлуки.

Чинна редакція закону передбачає відстрочку для чоловіків, які самостійно виховують та утримують дитину або дітей віком до 18 років. Однак, згідно з постановою Кабміну №560, перелік документів для підтвердження цього права є досить вузьким. До нього входять свідоцтво про смерть матері, рішення суду про позбавлення матері батьківських прав, визнання її безвісно відсутньою чи померлою, або рішення суду про встановлення факту самостійного виховання та утримання дитини.

Проблема полягає в тому, що рішення суду про визначення місця проживання дитини разом із батьком, де суд може встановити, що батько забезпечує належні умови, догляд та виховання, а мати не бере участі в житті дитини, окремо не зазначено як підстава для відстрочки. Саме цю прогалину покликаний усунути новий законопроєкт, який йдеться про зміни до статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

Ця законодавча ініціатива є кроком до більш гуманної та справедливої системи, що враховує реалії життя батьків-одинаків. Її ухвалення забезпечить правовий захист родин, де батько є єдиним опікуном, та допоможе уникнути подібних трагічних випадків у майбутньому, підкреслюючи важливість підтримки сімей у складний час.