Адміністрація Трампа активно долучилася до виборів нового генсека ООН — WP

Цього року, вперше за свою 80-річну історію, Організація Об’єднаних Націй може обрати жінку на посаду генерального секретаря. З восьми кандидатів, висунутих на цю посаду на сьогодні, п’ятеро — жінки. 

Однак, поки Рада Безпеки ООН проводить свій багатомісячний надсекретний процес відбору, сподіваючись зробити свій вибір до того, як термін повноважень нинішнього генсека ООН Антоніу Гутерреша закінчиться 31 грудня, з'являються інші важливі чинники, що виходять за межі гендерних питань, пише WP.

Адміністрація президента США Дональда Трампа, яка має право вето в Радбезі, працює в посиленому режимі, щоб гарантувати, що нове керівництво ООН буде узгоджуватися з планами Вашингтона щодо подальшого скорочення бюджету та штату Організації Об’єднаних Націй. Окрім давнього питання фінансування, адміністрація Трампа прагне здійснити фундаментальні зміни в цій глобальній організації, зокрема щодо того, як ООН реалізує ключові напрямки свого Статуту — мир і безпеку, розвиток та права людини, а також дотримання міжнародного права.

“Ця інституція вкрай потребує сильного й ефективного керівництва”, — заявив цієї весни на слуханнях у Сенаті посол США в ООН Майк Волц. 

За його словами, пріоритетом Вашингтона є реформування, а “повернення до основ у питаннях миру та безпеки” буде на першому місці серед критеріїв США.

Цього літа високопосадовці представництва США у штаб-квартирі ООН у Нью-Йорку провели низку співбесід із шістьма кандидатами. Цього місяця з’явилися ще двоє кандидатів, а до ухвалення остаточного рішення можуть з’явитися й інші кандидатури.

Трамп не коментував опубліковану минулого місяця статтю New York Post, у якій йшлося про те, що він хоче, аби цю посаду обійняв голова ФІФА Джанні Інфантіно. 

Але “ходить безліч чуток про жовтневий сюрприз”, — зазначило джерело WP.

“У них є час до кінця грудня”, — зазначив інший співрозмовник видання.

“Питання полягає в тому, чи втрутиться [Трамп] у якийсь момент — усі в ООН чекають на це — і скаже, що бачити на цій посаді Інфантіно, [або] свою дочку [або зятя Джареда] Кушнера. Тоді весь процес затягнеться, поки хтось розбереться з політикою, як змусити його відступити”, — додала ця людина.

Один високопоставлений американський чиновник визнав “глибоку залученість США”, але зазначив, що співбесіди більше нагадували “розмови”. За його словами, адміністрація Трампа не має улюбленого кандидата серед нинішніх або можливих майбутніх номінантів.

“Ми хочемо найкращого кандидата. Ми не зосереджуємося на чомусь, що могло б завадити найталановитішим людям з усього світу брати участь у відборі”, — додав цей чиновник.

Хоча думки щодо того, як це зробити, можуть розходитися, мало хто з держав ООН не погоджується з необхідністю реформ. 

“Ці конкретні перегони відрізняються від усіх інших. Ставляться фундаментальні питання щодо майбутньої ролі організації: що робить ООН, у чому полягає її мандат, які програми вона має реалізовувати, як її слід фінансувати... І це запитують не лише Сполучені Штати”, — сказав досвідчений експерт з питань відносин між США та ООН Пітер Йо.

Трамп, який неодноразово принижував низку міжнародних організацій, різко критикував ООН за неефективність, марнотратство та невідповідність пріоритетам США. Він скасував членство США та добровільні внески до багатьох агентств ООН, зокрема, до Всесвітньої організації охорони здоров’я. Також Вашингтон переорієнтував гуманітарну підтримку та допомогу в галузі розвитку з міжнародних на двосторонні програми, що відображає пріоритети політики Трампа “Америка понад усе”.

Щорічні членські внески до основного бюджету ООН розраховуються за формулою, що враховує валовий національний продукт та чисельність населення. США вже давно є найбільшим платником. Однак донедавна адміністрація Трампа не сплачувала жодних внесків, наполягаючи на значних скороченнях бюджету й організаційних змінах.

На початку цього року, коли Гутерреш попередив, що ООН загрожує “неминучий фінансовий крах”, адміністрація Трампа сплатила близько $160 мільйонів із внеску за минулий рік. 

Технічно генерального секретаря обирають більшістю голосів у Генеральній Асамблеї, до складу якої входять 193 члени. Однак лише один раз, у 1950 році, у списку кандидатів, поданому до Асамблеї Радбезом у складі 15 членів, було більше ніж одна людина. Для схвалення у Раді Безпеки потрібно щонайменше дев’ять голосів, хоча кожен із п’яти постійних членів — США, Росія, Китай, Велика Британія та Франція — має право вето.

Давно існує домовленість, що генеральний секретар не повинен походити з країн постійних членів Радбезу, які й без того мають величезну владу завдяки своєму праву вето. Також посаду генсека ООН почергово мають обіймати представники різних регіонів світу. З часу заснування ООН у 1945 році лише деякі з дев’яти генсеків, зокрема Гутерреш, пробули на цій посаді два п’ятирічні терміни поспіль. Лише один генеральний секретар походив із Латинської Америки — перуанець Хав’єр Перес де Куельяр, який обіймав цю посаду з 1982 по 1991 рік.

Усі п’ять жінок, висунутих на цю посаду, є латиноамериканками, як і один із трьох чоловіків. Інші двоє чоловіків — з Африки. 

Починаючи з цього літа члени Радбезу періодично проводять таємні пробні голосування. За офіційно неоприлюдненими результатами першого голосування наприкінці липня, до трійки лідерів увійшли: колишня президентка Коста-Рики та колишня голова Конференції ООН з торгівлі та розвитку Ребека Гринспан, колишня міністерка закордонних справ і нинішня представниця Гаяни в ООН Керолін Родрігес Біркетт та аргентинський дипломат, який із 2019 року обіймає посаду генерального директора Міжнародного агентства з атомної енергії, Рафаель Гроссі. За повідомленнями, під час другого пробного голосування в п’ятницю, 21 серпня, всі троє досі лідирували, але жоден із них не мав значної переваги.

Серед інших кандидатів колишня верховна комісарка ООН з прав людини Мішель Бачелет, колишня міністерка закордонних справ Еквадору Марія Фернанда Еспіноса, колишній президент Сенегалу Макі Салл, а також угандійський політик і дипломат Олара Отунну. Минулого тижня до перегонів приєдналася колишня еквадорська дипломатка Івонн А-Бакі.

Наразі, за словами джерела WP в ООН, процес відбору “занурюється в каламутні води політики Ради Безпеки”.

Експерти зазначають, що Росія та Китай можуть спробувати кинути виклик США або заблокувати підтримуваного Вашингтоном кандидата.

“Ходять чутки, що Велика Британія не надто прихильно ставиться до Гроссi через залишки британських суперечок з Аргентиною щодо Фолклендської війни 1982 року”, — каже старший науковий співробітник Американського інституту підприємництва Бретт Д. Шефер. 

США раніше заявляли, що не підтримують Бачелет через її “близькість до Китаю”. Росія, за словами Шефера, “не в захваті” від Гроссi через позицію МАГАТЕ щодо Ірану та України.

“Я не бачу в цьому списку нікого, хто мав би достатньо голосів «за». Ймовірно, серед нинішніх кандидатів ви не знайдете [наступного] генерального секретаря”, — вважає Шефер. 

Новий генсек ООН зіткнеться зі складним завданням пожвавити організацію, яка перебуває в кризі й авторитет якої значно знизився за останні роки. Великі держави, навіть попри те, що дедалі частіше ігнорують давні норми міжнародного порядку, тиснуть на ООН, щоб організація провела реформи, скоротила витрати та довела свою актуальність. FT писала, що наступник Гутерріша отримає ООН у найглибшій кризі.