Естонія заплатила 70 млн євро за снаряди для України, але не отримала їх

Естонія заплатила близько 70 млн євро авансу за артилерійські снаряди для України, але отримані боєприпаси не відповідали вимогам якості. Тепер країна намагається повернути гроші через арбітраж. Про це повідомляють Postimees, Eesti Ekspress та ERR.

Видання Euractiv незалежно підтвердило, що саме йдеться про компанію Datasel S.R.L., яка раніше не продавала артилерійських снарядів. За фірмою, яка офіційно зареєстрована в Італії, стояли представники індійської бізнес-родини.

Йшлося про постачання великокаліберних артилерійських снарядів Україні у стислий термін – протягом шести-восьми місяців.

У серпні 2024 року Державний центр оборонних інвестицій Естонії (RKIK) уклав перший контракт і перерахував компанії 15 млн євро авансу. Гроші на закупівлю надійшли не з бюджету Естонії, а з Європейського фонду миру.

У жовтні 2024 року Естонія уклала з Datasel другий контракт і знову перерахувала понад 10 млн євро авансу.

Першу партію боєприпасів мали доставити в Україну в листопаді, однак компанія повідомила про проблеми з виробництвом.

Попри це, до кінця 2024 року Естонія уклала з Datasel ще два контракти та здійснила нові авансові платежі. Загальна сума перерахованих коштів сягнула приблизно 70 млн євро, але снаряди так і не надійшли.

Під час перевірки виявилося, що якість боєприпасів не відповідала встановленим вимогам.

Після того як снаряди не поставили, Естонія звернулася до суду. Тепер спір має розглядатися в Європейському арбітражному та медіаційному центрі у Страсбурзі.

Естонська влада працює з Єврокомісією над варіантами повернення коштів. Одним із варіантів може бути передача невикористаних грошей Данії для прямого фінансування українських оборонних компаній.

Після цього інциденту міністр оборони Естонії Ганно Певкур може піти у відставку, пише ERR.

Прем'єр-міністр Естонії Крістен Міхал заявив, що міністр оборони сам вирішить, чи подавати у відставку і не виключає його політичної відповідальності.

"Особистої вини міністра оборони я сьогодні не бачу. Але це жодним чином не виключає політичної відповідальності. Одне не виключає іншого", – сказав Міхал.

За його словами, Певкур прийде на засідання уряду в четвер, 3 вересня, після чого ухвалюватимуть рішення.

Раніше війна в Україні вже спричиняла кадрові зміни в європейських країнах.

• У 2022 році Болгарія звільнила міністра оборони Стефана Янева після його заяви, що російське вторгнення не варто називати війною.
• Того ж року міністр оборони Румунії Василе Динку подав у відставку після заяв про необхідність переговорів України з Росією.
• Командувач ВМС Німеччини Кай-Ахім Шенбах залишив посаду після заяв про Путіна та окупований Крим.
• У травні 2026 року в Латвії після інциденту з українськими дронами у відставку пішов міністр оборони Андріс Спрудс, а згодом через спричинену цим політичну кризу – прем'єрка Евіка Сіліня.