Удари по енергетиці, "терористи" та "12 км до Сум": навіщо Путін посилює риторику

На прес-конференції після саміту ШОС 1 вересня російський диктатор Путін зробив низку заяв, що стосуються як внутрішньої політики, так і ситуації в Україні. Він заявив, що віддав наказ завдати масованих ударів по енергетичних об’єктах України у відповідь на атаки українських дронів.

Путін також прокоментував слова Зеленського про те, що російський повітряний простір є небезпечним через українські безпілотники. Він назвав це "заявою про державний тероризм" і пригрозив: "Якщо над Росією траплятимуться трагедії з літаками, Москва знайде, чим відповісти".

Крім того, глава Кремля заявив, що РФ не завдає ударів по керівництву України, оскільки в Києві "потрібні переговірники", якщо там захочуть вирішувати питання мирним шляхом.

"Як бачите, ми не завдаємо таких ударів. Ми виходимо з того, що якщо люди зрозуміють, що хочуть вирішувати питання мирним шляхом, а не зруйнувати нашу економіку за 40 днів, — нам потрібні якісь переговірники", — заявив Путін.

При цьому він назвав Київ "терористами" і заявив, що переговори з ними не ведуться. Але далі заявив, що РФ нібито прагне миру в Україні та Європі, але не шляхом заморожування конфлікту. Він додав, що для цього готовий до переговорів з будь-ким, хто цього хоче.

Путін також назвав будь-які військові об’єкти в Україні "законною ціллю" для ударів РФ, зокрема й британські. Він відкинув інформацію про підготовку масштабної мобілізації в РФ, назвавши її "собачою нісенітницею", і нібито заявив про успіхи ЗС РФ на фронті, повідомивши, що "до Сум залишилося 12 кілометрів" (у червні він називав 10 км).

Він відкрито погрожує новими ударами по енергетиці, відкидає можливість діалогу з Києвом, називаючи його "терористичним" режимом, і водночас намагається створити ілюзію військових успіхів, заявляючи про просування ЗС РФ. Загалом риторика Путіна спрямована на внутрішню аудиторію та демонстрацію сили, а не на пошук компромісів.

Усе, що сказав Путін, — це спроба чинити тиск на Україну

Як підкреслив політолог Руслан Бортник, заяви Путіна більше нагадують передвиборчі. Але це не випадково, адже вибори до Держдуми вже не за горами. І тому практично всі його заяви слід сприймати з певною часткою скептицизму, якщо не більше.

"Загалом ми бачимо, що Путін намагається створити враження, нібито і війна, і внутрішня ситуація перебувають під контролем Кремля, що виборцям нема про що турбуватися, що все буде добре. Він опрацьовує всі складні теми — від українських атак на аеропорти до ведмедів і косаток. Ми бачимо передвиборчі заяви про те, що мобілізації не буде, що паливна криза минає. Також передвиборчі заяви про те, що Росія прагне мирної угоди, а не якогось тимчасового перемир’я. Тобто традиційний набір заяв, який показує, що Росія не змінила жодної зі своїх позицій. І російська влада вважає, що продовжує контролювати ситуацію та ключові параметри соціального договору між російською владою та суспільством і змінювати їх не збирається", — зазначив Фокусу Бортник.

Водночас, за словами експерта, пролунали чіткі погрози атакувати нашу енергетику. А це спроба чинити тиск на Україну, оскільки до цього була заява Міністерства оборони. Це, до речі, перший рік, коли спочатку лунають заяви, а потім Росія збирається бомбити. У попередні роки вона й так бомбила нашу енергетику без жодних заяв.

"Це спроба чинити тиск на Україну та демонструвати силу перед російським суспільством, для внутрішнього споживання — мовляв, ось ми цю Україну розгромимо. Саме так і слід сприймати такого роду погрози. Також це спроба впливати на переговорний процес, тиснути на наших партнерів, щоб вони були поступливішими щодо російських вимог", — підкреслює політолог.

Практично всі погрози РФ може спробувати втілити в життя, але ніщо з того, що обіцяє російський лідер, не призведе до швидкого завершення війни й не приведе до якоїсь миттєвої російської перемоги. Це все — просто продовження війни. Усі ці інструменти використовувалися в попередні роки — інтенсивніше чи менш інтенсивно. Але це все стара пісня, вважає Бортник.

Політики ніколи не брешуть так, як перед виборами

Як зауважив політолог Андрій Золотарьов, у виступі Путіна він побачив гру на публіку. Прагнення показати, що він дистанціюється від негативного образу агресора, підпалювача війни, людини, яка вдається до найгірших вчинків. Але, по суті, саміт ШОС багато чого залишив за лаштунками. А те, що Путін каже, що він готовий, — головне лише забезпечити умови, тобто мир на наших умовах. Так завжди буває. Адольф Гітлер теж хотів забезпечити Німеччині мир і життєвий простір. Треба дивитися не на те, що говорять, а на те, що роблять.

"Я думаю, що до кінця вересня цей повітряний наступ на Київ триватиме. І існує реальна загроза енергетиці країни. Звісно, навряд чи будуть наносити удари по атомних станціях. А ось викрити вразливі місця атомної енергетики — а саме підстанції, які передають електроенергію, — цілком можуть, з огляду на кількість реактивних "Шахедів" та крилатих ракет, що є в їхньому розпорядженні. І навіть не приховують своїх намірів", — зазначив політолог Фокусу.

Водночас експерт вважає, що ідея Зеленського атакувати цивільні аеропорти Росії — не найкраща, хоча й може призвести до паралічу повітряного сполучення. По-перше, їх багато по всій території РФ. По-друге, це дасть привід говорити, що Україна виходить за "червоні лінії" і створює загрозу. Але, як то кажуть, не нам вирішувати.

"Значною мірою заяви Путіна пов’язані з тим, що 11 вересня відбудуться вибори до Держдуми, і Путін є, по суті, локомотивом для списку "Єдиної Росії". Зрозуміло, що багато заяв робляться з огляду на перспективу найближчих виборів. А як відомо, ніколи не брешуть так, як перед виборами, після полювання та під час війни. Але з часом ми дізнаємося, де була брехня, а де — правда", — підкреслив політолог.

Цікаво, що на саміті ШОС Путін прокоментував свою вигадку про "косаток, які зграями розривають білих ведмедів", якою він напередодні намагався виправдати війну проти України та пояснити вторгнення дітям.

А раніше Путін заявив прем’єр-міністру Індії Нарендрі Моді, що РФ рухається шляхом завершення війни в Україні.