Топ-5 нардепів, які найбільше шкодять довкіллю: хто очолив антирейтинг

Незвичний рейтинг сформували "Голка" та "Екологія – Право – Людина".

Хто потрапив до антирейтингу?

Спікер Верховної Ради Руслан Стефанчук посів перше місце у списку народних депутатів, чия законотворча діяльність становить найбільші ризики для довкілля. До топ-5 також увійшли Ігор Фріс, Ігор Марчук, Олександр Гайду та Тетяна Грищенко. Усі четверо представляють парламентську фракцію "Слуга народу".

Для оцінки ініціатив організації використали власний аналіз, а також експертні висновки природоохоронних структур, зокрема WWF-Україна, Greenpeace Україна, "Екодії", Української природоохоронної групи та "Терен".

За словами голови "Голки" Ірини Федорів, чотири депутати, які поділили між собою друге місце, не зрівняються за потенційним негативним впливом із законодавчими ініціативами Стефанчука. Серед іншого йдеться про проєкт нового Цивільного кодексу, який готують до другого читання.

Автори дослідження вважають, що ухвалення документа може мати значний вплив не лише на правову систему, а й на природоохоронне законодавство. Зокрема, природоохоронці звертають увагу на положення дев’ятої книги проєкту та зазначають, що Міністерство юстиції рекомендувало вилучити її.

Серед інших ініціатив, які потрапили у фокус природоохоронних організацій, – законопроєкт "Про ринок деревини". В "Екології – Право – Людина" заявляють про ризики для механізмів оцінки впливу на довкілля.

Окремо у дослідженні згадують законопроєкт №15431 авторства Ігоря Марчука, який стосується створення угідь для VIP-полювання. У WWF-Україна вважають, що запропоновані зміни можуть послабити наявні механізми охорони дикої природи та створити додаткові ризики для біорізноманіття.

Водночас природоохоронні організації наголошують, що в окремих випадках після реакції громадського сектору проблемні положення законопроєктів вдавалося змінити. Зокрема, це стосувалося законопроєкту №15122, який зрештою не потрапив до антирейтингу після коригування спірної правки.

"Голка" також звернула увагу на роботу парламентських фракцій під час голосування за законопроєкти з переліку Ukraine Facility Plan. За даними організації, найбільше голосувань у цьому напрямку саботувала фракція "Батьківщина".

Водночас дослідники зазначають, що з 2023 року фракція "Слуга народу" не набирала 226 голосів за жоден законопроєкт, який зрештою став законом, через що монобільшості у Верховній Раді фактично немає.

Нагадаємо, Володимир Зеленський заявив, що Верховна Рада не ухвалила три законопроєкти, які могли б відкрити для України понад 4 мільярди доларів міжнародної підтримки. За його словами, парламентарі також провалили ще два законопроєкти, передбачені програмою Міжнародного валютного фонду. Ці кошти потрібні для фінансування оборони, соціальних виплат та забезпечення стабільної роботи держави.

Він підкреслив, що міжнародна допомога не є коштами влади чи опозиції, а спрямовується на потреби всієї країни. Цього року від роботи уряду та парламенту залежить залучення близько 30 мільярдів доларів міжнародної підтримки. Частина цієї суми залежить від рішень Кабміну, а ще близько 15 мільярдів доларів – від голосувань у Верховній Раді.

Зеленський закликав депутатів ухвалювати необхідні для України та євроінтеграції рішення, навіть якщо вони є складними чи непопулярними.