/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F1%2Fe23b16d4a81b6fa9f5ff685f73dfd06a.jpg)
Людей може стати значно менше: вчені виявили небезпечну тенденцію
Чисельність людства може різко зменшитися / © Associated Press
У багатьох країнах світу стрімко скорочується рівень народжуваності, і ця тенденція вже виходить далеко за межі найбагатших держав. Нові демографічні дослідження дають підстави припускати, що впродовж кількох десятиліть чисельність людства може почати суттєво зменшуватися, а за найбільш песимістичними сценаріями — скоротитися навіть удвічі.
Про це пише видання IFLScience, аналізуючи нову роботу економістів Хесуса Фернандеса-Вільяверде з Пенсільванського університету та Патріка Норріка з Північно-Західного університету.
За оцінками дослідників, станом на 2026 рік глобальний рівень фертильності, ймовірно, вже опустився нижче показника, необхідного для простого відтворення населення. При цьому їхня робота поки що не пройшла наукового рецензування.
Водночас офіційні оцінки ООН демонструють дещо іншу картину: глобальний сумарний коефіцієнт народжуваності становить близько 2,3 дитини на одну жінку, тоді як для простого відтворення населення вважається необхідним показник приблизно 2,1.
Автори нового дослідження вважають, що статистика може бути надто оптимістичною. Проаналізувавши дані Колумбії, Єгипту та Туреччини, країн із добре розвиненими системами реєстрації народжень, вони дійшли висновку, що ООН могла завищити кількість нещодавніх народжень більш ніж на мільйон лише у цих трьох державах за два роки.
Демографічний спад охоплює бідніші країни
Особливе занепокоєння дослідників викликає те, що падіння народжуваності більше не можна пояснити виключно поведінкою мешканців багатих і високорозвинених держав.
За даними, які наводить IFLScience, тенденція поширюється також на країни із середнім та низьким рівнем доходів, причому вона торкається навіть найбідніших і найменш освічених жінок.
Дослідники наголошують, що раніше країни із середнім рівнем доходу зазвичай мали вищу народжуваність, ніж багаті держави. Тепер ця закономірність змінюється, що може свідчити про масштабні трансформації репродуктивної поведінки у світі.
Одним із показових прикладів є Колумбія, де, за оцінками авторів роботи, рівень народжуваності за десятиліття скоротився приблизно на 35%.
Чому люди народжують менше дітей
Однозначної відповіді на питання, чому падіння фертильності відбувається настільки швидко, дослідники поки не мають. Серед можливих причин вони називають комплекс економічних і соціальних змін.
Зокрема, на рішення про народження дітей може впливати вартість житла. Дослідження показують кореляцію між володінням власним житлом і більшою кількістю дітей, тому недоступність нерухомості потенційно здатна додатково стримувати народжуваність.
Важливим фактором може бути і державна політика. Там, де існують розвинені механізми підтримки сімей, жінки дещо частіше народжують більше дітей. Натомість відсутність такої підтримки здатна зробити народження та виховання дітей надто дорогим і складним.
Водночас економісти вважають недостатнім поясненням і популярну тезу про негативний вплив смартфонів та соціальних мереж. Наприклад, в Італії сумарний коефіцієнт народжуваності становив 1,19 у 1995 році, а у 2025-му — 1,14, тобто за три десятиліття змінився незначно.
Головна причина спаду народжуваності
Фернандес-Вільяверде та Норрік висувають значно ширшу гіпотезу: фундаментальною причиною демографічних змін може бути сама сучасна модель суспільства.
У традиційній економіці велика кількість дітей могла означати додаткові робочі руки в господарстві. У сучасному світі ця економічна мотивація практично зникла. Натомість дитина потребує багаторічних інвестицій в освіту, медицину, розвиток і догляд, не забезпечуючи родині безпосередньої фінансової віддачі.
Крім того, сучасна людина дедалі більше залежить від формальних організацій та робочих графіків. Відпустка для догляду за дитиною може створювати значні професійні та фінансові труднощі, а допомога з боку бабусь і дідусів стала менш доступною.
Паралельно бездітність стала соціально й економічно простішим вибором. Пенсійні системи та сучасна медицина частково виконують функції, які раніше значною мірою покладалися на дітей, а суспільство значно менше пов’язує соціальний статус людини з наявністю нащадків.
Які країни демонструють крайні показники
Особливо низькі показники фертильності спостерігаються в деяких найбільш модернізованих країнах Азії. У Китаї, Тайвані та Південній Кореї коефіцієнт народжуваності, за даними, наведеними IFLScience, нині перебуває приблизно на рівні 0,7 дитини на жінку.
Це значно нижче від показника 2,1, який вважається необхідним для простого відтворення населення без урахування міграції.
Якщо подібні тенденції поширюватимуться і надалі, демографічна ситуація може радикально змінити співвідношення між поколіннями та призвести до масштабного скорочення населення у майбутньому.
Населення спочатку ще зростатиме
Попри стрімке падіння народжуваності, людство не почне скорочуватися миттєво. За оцінками, населення планети ще може продовжувати зростати протягом кількох десятиліть і досягти приблизно 9–10 млрд осіб, після чого почнеться спад.
Саме інерція демографічних процесів пояснює, чому низька народжуваність сьогодні не означає негайного зменшення загальної кількості людей.
Водночас деякі дослідники допускають набагато радикальніший сценарій, за якого в довгостроковій перспективі чисельність людства може скоротитися навіть удвічі. Такий розвиток подій, на думку прихильників цієї гіпотези, міг би мати не лише негативні наслідки, а й послабити частину екологічного навантаження на планету.
Демографічний прогноз невизначений
Водночас говорити про неминуче скорочення людства вдвічі як про встановлений факт зарано. Дослідники наголошують, що майбутню динаміку фертильності надзвичайно складно прогнозувати.
Демограф та економіст Каліфорнійського університету в Берклі Рональд Лі, коментуючи дослідження для IFLScience, зазначив, що існує величезна невизначеність щодо майбутнього напрямку змін народжуваності. За його словами, людство не має успішного досвіду точного прогнозування довгострокової фертильності.
Лі прогнозує більш оптимістичний сценарій і припускає, що приблизно через два-три десятиліття глобальний коефіцієнт народжуваності може повернутися до позначки близько 2 дітей на жінку.
Таким чином, нинішнє падіння народжуваності справді може стати одним із наймасштабніших демографічних викликів XXI століття, однак його кінцеві наслідки залишаються невизначеними. Як зазначає IFLScience, навіть найбільш переконливі демографічні моделі не дають можливості з абсолютною точністю передбачити, якою буде чисельність людства через кілька десятиліть.

