До 40 живців з однієї бульби батату: як виростити солодку картоплю на городі

Батат, або солодка картопля, — коренеплід, який досі недооцінюють на вітчизняних городах. На смак він нагадує щось середнє між морквою та гарбузом. Його можна запікати, додавати в пироги та салати, подавати з м'ясом чи зеленню. Батат багатий на клітковину, захищає клітини від передчасного старіння, знижує кров'яний тиск і корисний для кісток та очей. Про те, як правильно виростити солодку картоплю, розповідає agronews.ua.

Попри назву, батат — це не картопля. Це трав'яниста рослина з в'юнкими стеблами, яку в українському кліматі вирощують як однорічник. Ботанічно вона належить до родини берізкових, тоді як картопля — до пасльонових, і «споріднена» з перцем, баклажаном і помідором.

Саме тому батат не можна виростити так, як картоплю: якщо просто кинути бульби з вічками в землю, вийде пучок пагонів, а коренеплоди будуть дрібними та непридатними для їжі. Гарний урожай дає лише розсадний метод.

Як вирощують батат: розсадний метод

Спершу бульби пророщують у ящиках під плівкою або в опалюваних теплицях. Коли бульба дає пагони, їх зрізають і вкорінюють — у воді або в ємності з землею. Лише після цього отримані живці висаджують у відкритий ґрунт.

Для першого знайомства з бататом найкраще підходить невибагливий і врожайний сорт «Вінницький рожевий». Також добре приживаються «Ліра», «Тайнунг 65», «Боніта», «Перпл» і «Джорджія Джет». Якщо місця обмаль, радять компактний «Вардаман», а еталонами смаку вважають «Борегард» і «Гарнет».

Перший етап — пророщення бульби

Маточні бульби купують лише в спеціалізованих магазинах: коренеплоди із супермаркетів призначені для їжі й зазвичай просто загнивають. Щоб бульба випустила пагони, її тримають при +23–27°C з освітленням 6–8 годин на добу. Нижню третину бульби занурюють у воду або заглиблюють на 1/3–1/2 у субстрат із торфу, перегною та піску у пропорції 5:3:2.

Пророщувати бульби можна з кінця січня до початку квітня. Пагони з'являються через 3–6 тижнів, причому на кожній бульбі їх буде від 5 до 40 — залежно від розміру та стану. Щойно паростки з'являться, температуру знижують до +18–20°C. Коли пагін сягне 10–30 см або матиме 6 міжвузлів, його зрізають, а на бульбі залишають одне міжвузля, з якого розвинеться нова гілочка.

Другий етап — вкорінення живців

Живці нарощують кореневу систему у воді або в ґрунті — у горщику чи касеті для розсади об'ємом 0,2–0,4 л. При вкоріненні в землі потрібен регулярний рясний полив і гарне освітлення, а кожні 10–14 днів можна застосовувати стимулятор росту.

Коли і як садити батат у відкритий ґрунт

Укорінені живці пересаджують після того, як мине загроза весняних заморозків, а нічна температура не падатиме нижче +12°C. Зазвичай це друга половина травня — початок червня. За 2 місяці до посадки вносять перегній, за тиждень — аміачну селітру. Ділянка має бути без протягів і застою вологи, з кислотністю pH 5,5–6,5.

Садять батат у лунки глибиною 15 см, занурюючи міжвузля на 2 см. Між ямами лишають 30–70 см, між рядами — 70–120 см: так формується природний «килим», який пригнічує бур'яни та зберігає вологу.

Догляд: полив, підживлення та захист

Перший місяць після посадки батат поливають 2–3 рази на тиждень, далі — кожні 7–10 днів. За 2–4 тижні до збору врожаю полив припиняють, щоб бульби були смачнішими й не розтріскувалися. Перше підживлення азотними добривами вносять через два тижні після посадки, через 40–50 днів — фосфорно-калійні, а за місяць до збору — органіку.

Батату не страшні колорадський жук і фітофтороз, однак ризик становлять гризуни, личинки хруща, слимаки, дротяники та чорна гниль. Для захисту від грибкових хвороб застосовують біопрепарат «Триходерма».

Коли збирати врожай

Вегетація батату в українському кліматі триває 90–120 днів. Молоді коренеплоди можна куштувати вже наприкінці серпня, а основний урожай збирають із другої половини вересня.