Литва готується до розміщення ядерної зброї: Кремль погрожує ескалацією

Історія починається в залах литовського Сейму, де Комітет з питань права і правопорядку у вересні підтримав ініціативу виключити зі статті 137 Конституції країни положення, що забороняє розміщення зброї масового знищення та іноземних військових баз. Це рішення стало кульмінацією тривалих дискусій, викликаних зміною геополітичної ситуації та посиленням загроз у регіоні.

Ключові фігури цієї події – спікер Сейму Юозас Олекас та міністр оборони Робертас Каунас. Олекас публічно заявляв, що нинішнє конституційне обмеження застаріло і не відповідає реаліям, де ядерне стримування є основою колективної оборони НАТО. Каунас, своєю чергою, підтвердив, що Вільнюс уже веде переговори зі Сполученими Штатами щодо можливого розміщення американської ядерної зброї на території балтійської країни, підкреслюючи, що Литва «не збирається залишатися осторонь» у питаннях власної безпеки.

Каталізатором для таких рішень стала нова безпекова ситуація, коли Литва, як член НАТО, відчуває необхідність посилити свою обороноздатність. Дискусії про скасування заборони тривали вже давно, і президент Гітанас Науседа в липні скликав зустріч із керівниками парламенту та уряду, де було досягнуто широкої згоди щодо застарілості положення Конституції.

На плани Литви негайно відреагували в Москві. Речник Кремля Дмитро Пєсков заявив, що якщо на території Литви з'явиться ядерна зброя, спрямована проти Росії, то ця територія автоматично опиниться під прицілом російських стратегічних сил. Він назвав це «дуже серйозним етапом ескалації», підкреслюючи, що така зброя буде спрямована на схід, тобто на Росію.

Кульмінація напруги настане цієї зими, коли Сейм планує ухвалити поправку до Конституції. Для цього потрібно, щоб не менш ніж 94 зі 141 депутата двічі проголосували «за» з перервою щонайменше в три місяці. Цей крок, на думку литовської влади, дозволить країні інтегруватися в систему ядерного стримування НАТО, тоді як наразі Литва «виглядає як біла ворона» серед інших членів Альянсу.

Наразі ситуація перебуває в підвішеному стані: Литва активно готується до зміни законодавства, щоб мати можливість розмістити ядерну зброю, а Росія продовжує висловлювати свої погрози. Майбутнє цього рішення залишається відкритим, але вже зараз зрозуміло, що воно матиме далекосяжні наслідки для регіональної та європейської безпеки.

Обговорення щодо розміщення ядерної зброї в Європі активізувалися після пропозиції президента Франції Еммануеля Макрона в березні створити нову європейську схему ядерного стримування. Ця ідея передбачає, що партнери могли б тимчасово розміщувати французькі стратегічні військово-повітряні сили з ядерною зброєю, що дає додаткові можливості для колективної оборони.

Напруженість навколо можливого розміщення ядерної зброї в Литві підкреслюється також заявами російських офіційних осіб. Напередодні планів Сейму, заступник голови Ради безпеки РФ Дмитро Медведєв заявив, що Росія нібито має військові можливості завдати удару по Києву та основних об'єктах НАТО, погрожуючи «ядерним пилом». Раніше голова комітету Держдуми з міжнародних справ Леонід Слуцький заявляв, що рішення Литви є «бездумною і самогубною політикою» та що країна «грає з вогнем», ризикуючи перетворити свою територію на мішень для російських стратегічних сил.

«Якщо на території [Литви] буде ядерна зброя, спрямована проти нас, то, відповідно, територія цієї країни також опиниться під прицілом нашої ядерної зброї», — заявив Пєсков, слова якого цитує ТАСС.

«Як і будь-яка країна, Литва повинна захищати свою незалежність і безпеку в часи кризи. А в часи кризи, або, скажімо так, навіть під час війни, нам, ймовірно, слід використовувати всі можливі засоби, які можуть надати НАТО та ядерний арсенал Сполучених Штатів або Франції», — заявив міністр національної оборони Робертас Каунас, підтверджуючи переговори з американцями.

Коментуючи плани Литви, пише «РІА Новини», прес-секретар Кремля Дмитро Пєсков підкреслив, що ядерна зброя, розміщена в Литві, очевидно, буде спрямована на схід, тобто на Росію, і це стане «дуже серйозним етапом ескалації».

Рішення Литви щодо скасування конституційної заборони на ядерну зброю є сміливим кроком, що відображає прагнення країни до посилення безпеки в умовах зростаючих геополітичних загроз. Хоча це відкриває шлях до тіснішої інтеграції в систему ядерного стримування НАТО, воно також загострює напруженість з Росією, перетворюючи регіон на ще одну потенційну точку зіткнення у складній міжнародній арені. Майбутнє покаже, як цей крок вплине на баланс сил у Східній Європі та чи зможе він забезпечити бажану безпеку без подальшої ескалації.