120 мільйонів гривень застави: ВАКС не пом'якшив запобіжний захід Кропиві

Початок цієї історії було покладено 6 вересня, коли ВАКС вперше обрав Сергію Кропиві запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Тоді суд встановив альтернативу — заставу у 120 мільйонів гривень, хоча сторона обвинувачення просила 200 мільйонів гривень. Це рішення стало відправною точкою для подальших апеляційних слухань.

Згодом, 15 вересня, захист Кропиви подав апеляційну скаргу, сподіваючись на пом'якшення запобіжного заходу. Адвокати просили застосувати домашній арешт з електронним браслетом замість тримання під вартою, а також зменшити суму застави до 2 мільйонів гривень, вважаючи її надмірною. Сам Кропива заявив, що 2 мільйони гривень – це максимальна сума, яку він може внести, і саме таку суму він вказав у декларації. Адвокати також спростовували ризик його втечі.

Під час засідання 16 вересня прокурор Спеціалізованої антикорупційної прокуратури виступив проти задоволення апеляції. Він наголосив, що слідство встановило факт легалізації майна на 41 761 850 гривень в епізоді, який охоплює період від серпня 2025 до 2026 року. Ще близько 40 мільйонів гривень стосувалися періоду з 2023 до 2025 року. Прокурор зазначив, що розмір застави у 120 мільйонів гривень не розраховували безпосередньо виходячи з вартості майна, яке, за версією слідства, було легалізоване.

Обвинувачення наголосило на збереженні ризиків, що Кропива може переховуватися, знищити докази або впливати на інших учасників справи. Прокурор додав, що слідство зафіксувало розмови про можливість використання оперативних талонів, організацію перетину кордону для інших осіб, приховування майна та інструктаж щодо поведінки у разі інтересу НАБУ. Також згадувалися дані про 505 кол-центрів, “кришування” яких, за версією обвинувачення, забезпечували фігуранти справи. Орієнтовна сума з одного такого кол-центру могла становити близько 7 тисяч доларів на місяць, що загалом складало до 3,5 мільйона доларів щомісяця.

Апеляційна палата ВАКС, розглянувши всі аргументи сторін, залишила ухвалу суду першої інстанції без змін, про це повідомляє онлайн-трансляція засідання. Таким чином, Сергій Кропива залишився під вартою з можливістю внесення 120 мільйонів гривень застави. Апеляційну скаргу його захисту суд не задовольнив.

Справа Сергія Кропиви є частиною операції НАБУ та САП під назвою “Карфаген”. За версією слідства, посадовець Офісу генерального прокурора очолював злочинну організацію, учасники якої систематично отримували неправомірну вигоду за сприяння діяльності шахрайських кол-центрів та легалізовували одержані кошти. Прокурор САП заявляв, що Кропива почав займатися корупційною діяльністю ще до переходу на роботу в Офіс генпрокурора, обіймаючи посаду заступника голови Одеської ОВА.

Для легалізації коштів, за версією обвинувачення, могли використовувати готівку, яку переводили у безготівкову форму через ФОПів, оформлення активів на номінальних власників, криптовалюту та корпоративний інвестиційний фонд. Прокурор також стверджував, що частину нерухомості оформлювали на родичів та пов'язаних із підозрюваним осіб. Крім того, обвинувачення заперечило твердження Кропиви про те, що під час затримання 4 вересня він нібито перебував у службовому відрядженні, вказуючи на відсутність відповідних документів.

Прокурор САП заявив, що слідство встановило факт легалізації майна на 41 761 850 гривень в епізоді, який охоплює період від серпня 2025 року до 2026 року. Ще приблизно 40 мільйонів гривень, за його словами, виявили за період 2023–2025 років.

Адвокати підкреслювали, що визначений судом розмір застави був надмірним, а ризики, на які посилалася сторона обвинувачення, на їхню думку, не були підтверджені належними доказами. Вони також заперечували ризик втечі Кропиви.

Рішення ВАКС залишає Сергія Кропиву під вартою, підкреслюючи серйозність звинувачень та непохитність судової системи. Ця справа продовжує бути одним із ключових епізодів у боротьбі з корупцією, а її подальший розвиток залишається під пильним наглядом суспільства.