Закриті вечірки та «Батьківська хата»: поліція розслідує експлуатацію студентів у вишах Поплавського

Історія почалася у лютому 2026 року, коли до правоохоронців надійшли звернення від студентів Київського національного університету культури і мистецтв (КНУКіМ) та приватного Київського університету культури (КУК). Ці свідчення стали приводом для відкриття кримінального провадження за статтею про торгівлю людьми. Підозра впала на представників вишів, які, за версією слідства, могли використовувати залежність молоді від академічних балів, місць у гуртожитках чи фінансової потреби.

Слідчі виявили, що молодих людей залучали до роботи у заміських ресторанах «Пан Чебурек» та «Батьківська хата», що розташовані за 20 кілометрів від столиці. Робота відбувалася без офіційних трудових договорів. Для імітації законності виплати формально нараховували та переказували через підконтрольні підприємства та фізичні особи-підприємці. Наразі правоохоронці встановили 60 студентів, які могли бути залучені до такої схеми.

Згодом розслідування виявило ще більш тривожні деталі. Окремих студенток, за версією слідства, могли залучати до закритих приватних заходів, таких як вечірки, банкети та неофіційні зустрічі з «третіми особами». Передбачається, що фактичною метою цих заходів було використання дівчат для сексуальної експлуатації. Ці припущення викривають потенційно подвійне дно у житті закладів, що мали б бути осередками освіти.

Центральною фігурою у справі виступає нинішній т.в.о. ректора КНУКіМ Ігор Комарніцький, який раніше обіймав посаду декана факультету готельно-ресторанного бізнесу та був помічником народним депутатом. Прокурор у цій справі стверджує, що саме Комарніцький міг безпосередньо займатися підбором та залученням студентів до роботи у ресторанних закладах. Його роль у цій історії стає ключовою для розуміння можливих механізмів експлуатації.

Розслідування почалося невдовзі після того, як у лютому 2026 року завершився контракт 76-річного Михайла Поплавського з КНУКіМ, який він очолював понад 30 років. У справі також фігурує Олександр Поплавський, син ексглави закладу та власник ТОВ «Укрконцерт», яке є засновником приватного Київського університету культури (КУК). Це вказує на можливий зв'язок між приватним та державним навчальними закладами через родинні зв'язки.

Наразі поліція продовжує з'ясовувати всі обставини справи, розслідуючи факти примусової праці та можливої сексуальної експлуатації студентів. Ця справа є частиною ширшого контексту проблем, пов'язаних з управлінням вишами. У березні 2026 року поліція відкрила кримінальне провадження щодо ймовірного розкрадання 760 мільйонів гривень на «мертвих душах», провівши понад два десятки обшуків у двох університетах та особисто в Михайла Поплавського.

Університети, пов'язані з Михайлом Поплавським, вже не вперше опиняються у центрі скандалів. Зокрема, КНУКіМ потрапляв у поле зору громадськості через сексуальні домагання, що сталося після звільнення викладача Андрія Балабана та публічних зізнань колишньої студентки Владислави Корінної. Ці випадки створюють певний контекст для поточного розслідування.

Раніше, у 2014 році, журналісти викрили схему, за якою Михайло Поплавський, використовуючи матеріальну базу державного вишу, міг заробляти понад 20 мільйонів гривень щороку через створений ним приватний Київський університет культури. Тоді з'ясувалося, що приватний заклад існував переважно на папері, а студенти переводилися до національного університету лише перед отриманням дипломів. Хоча акредитацію приватного вишу було анульовано, справу згодом закрили, а Міністерство освіти і науки відновило акредитацію.

«Окрім того, окремих завербованих студенток залучали до участі у закритих приватних заходах (вечірках, банкетах, неофіційних зустрічах) для третіх осіб, фактичною метою яких було використання студенток як об'єктів сексуальної експлуатації», — зазначено в судових документах, які цитує NGL.media.

Слідство вважає, що представники вишів могли вербувати молодь, користуючись її залежністю від балів під час сесії, місць у гуртожитку чи потреби в грошах, повідомляє видання.

Розслідування цих справ продовжується, і його результати можуть суттєво вплинути на репутацію та діяльність закладів, а також на майбутнє їхніх керівників. Ця ситуація підкреслює важливість прозорості та відповідальності у сфері освіти, а також необхідність захисту прав студентів, які є однією з найвразливіших категорій суспільства.