Росія навчилася "захоплювати" українські села віртуально - за допомогою ШІ діпфейков

Російська армія, схоже, знайшла новий спосіб перемагати на фронті — не захоплюючи територію.

Достатньо взяти реальне відео, додати на нього російських військових із прапором, трохи попрацювати штучним інтелектом — і готово: чергове українське село «звільнене», російський прапор «піднято», а військове командування та російська аудиторія отримують красиву картинку чергової перемоги.

Проблема лише в одному: на землі цієї перемоги може не існувати взагалі.

І це вже не припущення. Інститут вивчення війни (ISW) зафіксував щонайменше 35 відео, опублікованих російськими джерелами у період із 1 червня до 30 серпня 2026 року, які мають ознаки редагування за допомогою ШІ. Щонайменше 10 із них комерційні системи виявлення ШІ оцінили як такі, що з високою ймовірністю були змінені штучним інтелектом. При цьому ISW наголошує: реальна кількість таких роликів, імовірно, більша.

І це дуже важливий момент.

Раніше для фейкової перемоги треба було хоча б дійти до села

Російські військові вже давно використовують тактику «просочування».

Один-два військовослужбовці намагаються непомітно проникнути на українські позиції або в сіру зону, розгортають прапор, знімають відео — і російська пропаганда оголошує: населений пункт захоплено.

Для OSINT-аналітиків це створювало складне завдання. Треба було визначити місце зйомки, зіставити будинки, дерева, дороги, рельєф, тіні, супутникові знімки. Якщо російський солдат справді стояв у конкретному населеному пункті, це вже було певним доказом присутності.

Тепер російським військовим навіть не обов'язково туди проникати.

ШІ дозволяє «посадити» солдата з прапором у потрібне місце просто на відео.

ISW прямо описує цю еволюцію: російські джерела почали використовувати AI-відредаговані кадри, щоб вставляти військових із прапорами у геолоковані відео з територій, де російські війська фактично не перебувають.

Це принципово новий рівень інформаційної війни.

«Захоплення» Білого Колодязя

Один із показових прикладів — селище Білий Колодязь на Харківщині.

27 липня російський блогер DIVGEN опублікував відео, на якому нібито російський військовослужбовець розмахує прапором. Ролик супроводжувався повідомленням про завершення «звільнення» населеного пункту силами 127-го полку та підрозділів «Шторм-V».

Але на відео було щось не так.

Пропорції тіла військового виглядали неприродно. А коли камера дрона віддалялася, солдат буквально зникав із кадру разом із частиною рослинності.

Для людини це може здатися просто дивним монтажем.

Для системи комп'ютерного аналізу — характерною ознакою AI-генерації.

ISW назвав цей ролик одним із прикладів використання ШІ для створення фальшивих доказів територіальних успіхів.

Ще цікавіше те, що, за повідомленнями російських джерел, після публікації цього відео командир 127-го мотострілецького полку та командир його першого батальйону були звільнені.

Якщо ці повідомлення відповідають дійсності, це демонструє парадокс ситуації: російські військові настільки намагаються показати командуванню успіх, що в результаті можуть отримати покарання саме за фальсифікацію цього успіху.

Прапор, який розчинився у даху

20 серпня російський канал «Южный рубеж» опублікував відео, яке мало продемонструвати «звільнення» Миколаївпілля на Донеччині.

На відео був російський прапор.

Точніше, щось, що мало ним бути.

Прапор буквально «виростав» із даху будинку, а потім починав зникати, ніби розчиняючись у конструкції.

Такі помилки особливо показові. Адже проблема ШІ-відео полягає не лише у тому, що воно може створити неіснуючого військового. Воно поки що часто погано справляється з фізикою навколишнього світу: руками, ногами, прапорами, зброєю, тінями, взаємодією предметів.

Але технологія швидко вдосконалюється.

І те, що сьогодні виглядає смішно, завтра може бути практично невідрізнимим від реального відео.

Найгучніший провал — Святогірськ

Але найпоказовіша історія сталася зі Святогірськом.

1 вересня Володимир Путін заявив про захоплення міста російськими військами.

Проблема полягала в тому, що Святогірськ російські війська не захопили.

7 вересня командир 3-го армійського корпусу ЗСУ бригадний генерал Андрій Білецький опублікував відео безпосередньо зі Святогірська. Він спокійно перебував у місті, демонструючи, що українські сили продовжують його контролювати. ISW зазначив, що це прямо суперечило заяві Путіна про захоплення міста.

А 5 вересня російські джерела поширили відео, яке мало підтвердити російську присутність у Святогірську.

Виявилося, що воно було архівним і відредагованим: до старого запису додали нову озвучку та прибрали оригінальний водяний знак. Навіть російський військовий блогер визнав, що достовірних доказів захоплення Святогірська немає.

Тобто пропагандистська машина спочатку створила «перемогу», а потім почала шукати відео, яке мало цю перемогу підтвердити.

І тут виникає найнебезпечніше питання.

А якщо в цю брехню повірить не тільки глядач?

Пропаганда може брехати цивільному населенню.

Але якщо неправдиві дані потрапляють у військові доповіді — ситуація стає набагато серйознішою.

Уявімо: командуванню доповідають, що населений пункт захоплений. На відео є російський прапор, координати, військові, красивий монтаж.

А насправді там українські військові.

Що відбувається далі?

Одні підрозділи можуть вважати ділянку вже зайнятою своїми військами. Інші можуть планувати наступ, виходячи з неіснуючого контролю території. Хтось може вважати, що сусідня ділянка фронту вже прикрита.

Саме на цю небезпеку звертають увагу навіть російські військові блогери.

ISW цитує оцінки російських джерел, відповідно до яких фальшиві повідомлення про захоплені населені пункти створюють реальні оперативні ризики: підрозділи можуть планувати свої дії на основі неправильної картини поля бою.

Тобто ШІ-брехня здатна повернутися до того, хто її створив, уже не як пропаганда, а як військова помилка.

Росія починає обманювати саму себе

У цьому, можливо, найбільш небезпечна особливість нової технології.

Коли пропагандист вигадує перемогу для телевізора — це одна проблема.

Коли командир прикрашає доповідь начальству — інша.

А коли існує технологія, яка дозволяє миттєво створити «відеодоказ» цієї вигаданої перемоги, межа між брехнею і реальністю починає зникати.

Російська армія вже має історію так званих «красивих доповідей», коли підлеглі перебільшують власні успіхи, щоб уникнути покарання за провали.

Тепер до цього додається інструмент, який може створити картинку.

Раніше треба було брехати начальнику словами. Тепер можна принести йому відео.

І це значно небезпечніше.

ШІ змінює сам принцип доказу

Ще кілька років тому відео з місця події сприймалося як один із найсильніших видів доказів.

Тепер саме відео вже недостатньо.

Де знято?

Коли знято?

Чи відповідає погода?

Чи збігаються тіні?

Чи відповідає рельєф?

Чи є інші незалежні кадри?

Чи підтверджують подію супутникові знімки?

Чи є свідчення з інших джерел?

Чи не використовувалося це відео раніше?

І головне — чи є на ньому фізично можливим те, що ми бачимо?

ISW зауважує, що доступні комерційні системи виявлення AI-контенту мають суттєві обмеження. Вони можуть пропускати навіть очевидні для досвідченого спостерігача ознаки редагування. Тому 35 зафіксованих ISW випадків — це не обов'язково повна кількість.

Це тільки початок

Найважливіший висновок ISW полягає в тому, що використання ШІ для таких інформаційних операцій, найімовірніше, не зникне.

Навпаки.

Російські джерела вдосконалюватимуть моделі та способи створення відео, щоб підробки ставали переконливішими. Технологія text-to-video дає дешевий спосіб створювати картинку військового успіху там, де цього успіху немає.

І це означає, що Україна входить у нову реальність війни.

Тепер недостатньо перемогти на полі бою. Треба ще й довести, що ця перемога реальна.

А противник отримує можливість створювати сотні відео про події, яких ніколи не було.

Російський солдат із прапором у кадрі ще не означає, що Росія захопила село.

Російський прапор на даху ще не означає, що російська армія контролює населений пункт.

А відео, де російські військові «гуляють» українським містом, може виявитися лише кількома мегабайтами комп'ютерно згенерованої брехні.

І найстрашніше тут навіть не те, що російська пропаганда може обманути українців.

Найстрашніше — якщо одного дня російське командування саме повірить у власні AI-перемоги.