Паливний шок: бензин побив історичний рекорд, а дизель наблизився до 100 грн/л

Світ, ще не оговтавшись від попередніх економічних потрясінь, знову опинився під тиском. Оптові ціни на пальне в Європі злетіли до небачених з 1970-х років значень, що стало тривожним сигналом для всієї світової економіки. У Франції вже фіксується нестача пального на АЗС, Німеччина побачила ціну понад 2,5 євро за літр, а в США дизель місцями перевалив за 8 доларів за галон.

У центрі цієї паливної турбулентності опинився Сергій Куюн, директор «Консалтингової групи А-95» та експерт ринку нафтопродуктів. Він звернув увагу на загрозливу динаміку, пояснюючи, що Україна, імпортуючи 95% світлих нафтопродуктів, неминуче відчуває на собі світові ціни, купуючи їх за світовими ринковими котируваннями.

Ключовим каталізатором цього цінового шоку, за словами Куюна, стала військова кампанія США проти Ірану. Ця подія призвела до непередбачуваних наслідків на енергетичних ринках, зокрема до значного зростання вартості дизельного пального, яке було одним із найбільш затребуваних продуктів, що постачався з Перської затоки.

Дизельне пальне, яке до війни в Ірані мало різницю в ціні з бензином не більше 50 доларів за тонну, а переважно 10-20 доларів, тепер демонструє розрив майже в 300 доларів за тонну. Ця зміна ілюструє особливу проблематику дизельного сегменту поточної кризи. Напередодні дизельне пальне встановило рекорд на рівні 1644 доларів за тонну, а бензин досяг 1377 доларів за тонну.

Цього тижня українські АЗС відчули на собі ці світові тенденції: ціни на бензин перетнули позначку 90 грн/л, а дизельне пальне впритул наблизилося до 100 грн/л. Ці фантастичні цифри, зафіксовані на світових ринках, безпосередньо впливають на вартість пального для кінцевого споживача в Україні.

Попри поточний шок, Сергій Куюн вказує на можливу стабілізацію. Він вважає, що світова економіка не зможе довго витримувати такі високі ціни, і це з часом запустить механізми, які зупинять їхній подальший зліт. Проте, як він заявив, перспектива залишається такою ж туманною, як і майбутній перебіг подій на Близькому Сході.

Україна, купуючи нафтопродукти за світовими цінами, стикається з додатковими витратами. До вартості самого пального додаються премії іноземних постачальників, а також зовнішня та внутрішня логістика, що збільшує кінцеву ціну для споживачів. Це означає, що Україна імпортує пальне разом із його ціною, що робить її вразливою до будь-яких коливань на світових ринках.

У 2023 році Європа відмовилася від імпорту російського дизельного пального, переорієнтувавшись на постачання, зокрема, з Близького Сходу. Цей крок мав забезпечити стабільність, але геополітичні події, зокрема кампанія США проти Ірану, змінили ситуацію, створивши новий виклик для енергетичної безпеки та ціноутворення.

"95% «світлих» нафтопродуктів — бензину і дизпального — ми імпортуємо, тобто купуємо на світовому ринку. І відповідно по світових цінах", — повідомив Сергій Куюн, експерт ринку нафтопродуктів.

"Загалом "паливна" криза накрила весь світ і Європу зі Штатами зокрема. У Франції нестача пального на АЗС, в Німеччині ціна перевищила 2,5 євро за літр, у Штатах дизель деінде завалився за 8 доларів за галон", — підкреслив Куюн.

Поточна ситуація на світовому ринку пального є яскравим нагадуванням про взаємозалежність економік та вплив геополітичних подій на повсякденне життя. Хоча експерти сподіваються на стабілізацію, українським споживачам слід бути готовими до змін, адже світові ціни на енергоносії продовжують диктувати умови на внутрішньому ринку.