Війна в Україні оголила слабкі місця НАТО: як Альянс готується до прямого зіткнення з РФ

Сценарій великої війни в Європі поступово стає частиною реального оборонного планування країн НАТО.

Читайте в матеріалі:

• Як Росія може перевіряти статтю 5 без прямої війни з НАТО
• Як країни НАТО готують інфраструктуру до можливої війни
• Які сценарії російських ударів по країнах НАТО розглядає Польща
• Чому США можуть скоротити військову присутність у Європі

НАТО дедалі серйозніше готується до можливого прямого зіткнення з Росією, але війна в Україні показала проблему, яку не можна вирішити самими лише додатковими військами чи озброєнням. Сучасна війна змінюється швидше, ніж великі армії встигають перебудовувати свої системи. Тепер союзникам доводиться готуватися не тільки до самої можливості російської атаки, а й до того, що звичні правила стримування можуть перестати працювати так, як вони розраховували.

Главред з’ясував, як НАТО готується до можливої війни з РФ і які слабкі місця Альянсу вже проявилися.

Війна в Україні показала слабкі місця НАТО

П'ять українських та західних оборонних чиновників розповіли Reuters, що бойові дії розвиваються швидше, ніж встигає модернізуватися арсенал Альянсу. Україна адаптує озброєння та тактику протягом тижнів, тоді як закупівельні цикли НАТО тягнуться роками, а іноді й десятиліттями. На цьому фоні особливо гостро постало питання доцільності традиційної бронетехніки.

Співвласник і головний конструктор компанії Fire Point Денис Штілерман звернув увагу на дисбаланс між вартістю сучасної зброї та її ефективністю. Він заявив, що танки зараз "нікчемні". Адже дрон вартістю близько 5000 доларів може їх знищити. Проте Європа все ще витрачає значні кошти на бронетехніку.

Командувач Національної гвардії України Олександр Півненко описав нову реальність для піхоти будь-якої армії, зокрема іноземних підрозділів.

"Вони добре вміють штурмувати позиції. Але якщо над головою буде дрон, а ви навіть не піднімете голову, що станеться з вашим підрозділом?" - сказав Півненко.

Кремль шукає головну вразливість НАТО через гібридні провокації

Інша проблема полягає в тому, що Росії не обов’язково одразу переходити до відкритої війни з Альянсом. Кібератаки, диверсії, порушення повітряного простору, втручання в роботу навігаційних систем і атаки на критичну інфраструктуру дозволяють створювати серйозні проблеми, не проводячи формального військового удару по країні НАТО. Про це пише The Conversation.

У виданні припускають, що метою Кремля може бути не пряме зіткнення, а перевірка того, наскільки швидко 32 союзники домовляються про спільну оцінку загрози.

Саме тут виникає питання статті 5 Північноатлантичного договору. Вона передбачає, що збройний напад на одного союзника розглядається як напад на всіх. Водночас кожна країна сама визначає, яких конкретних заходів вживатиме для допомоги союзнику.

Тому потенційний противник може перевіряти не лише військові можливості НАТО, а й готовність союзників діяти разом. Для країн східного флангу російська загроза є центральною проблемою безпеки, тоді як інші члени Альянсу мають власні пріоритети. Саме тому здатність швидко узгодити спільну реакцію стає окремою частиною стримування.

Туск попередив про можливі удари РФ по країнах НАТО

Дональд Туск заявив, що розвідувальні дані вказують на підвищену ймовірність гібридних ударів дронами та ракетами по країнах, які підтримують Україну, і насамперед по Польщі. Найкритичнішим періодом він назвав пізню осінь і зиму. Про це заявив Туск у польському Сеймі, передає видання Onet.

За словами Туска, подібні атаки можуть подаватися Москвою як випадкові, щоб послабити готовність союзників застосовувати статтю 5.

"Існує реальний ризик, що на територію однієї або кількох країн східного флангу можуть залітати дрони чи інші ракети, завдавати навіть руйнувань, а офіційна версія буде такою, що це випадковість", - сказав Туск.

Польський прем’єр також попередив про можливі удари по прикордонній і транспортній інфраструктурі. На тлі останніх атак поблизу польського кордону Варшава посилює захист прикордонних переходів, розширює ППО та готується швидко відновлювати пошкоджені дороги й залізницю.

НАТО посилює східний фланг

Словацька Національна рада 17 вересня схвалила відправку близько сотні військовослужбовців у рамках операції НАТО "Східний вартовий". Солдати діятимуть переважно в Польщі та Румунії, допомагаючи контролювати повітряний простір і формувати спільну картину ситуації. Про це пише словацьке видання Aktuality.

Міністр оборони Словаччини Роберт Каліняк пояснив, що місія передбачає використання нових 3D-радарів для ідентифікації безпілотників.

"Ми хочемо випробувати ці радари в реальній експлуатації, я думаю, що це буде не лише внеском у захист повітряного простору наших партнерів по альянсу в Польщі та Румунії, але й реальним досвідом роботи з новими можливостями, які ми маємо", - сказав Каліняк.

Фінляндія готується до диверсій під водою

Окремий напрямок підготовки - захист критичної інфраструктури в Балтійському морі. Фінляндія провела навчання, під час яких силовики відпрацьовували висадку на судно та його перевірку. Сценарій пов’язаний із ризиком диверсій проти підводних кабелів, телекомунікаційних ліній і газопроводів, пише Reuters.

"Протягом останніх двох-трьох років у Балтійському морі сталося кілька інцидентів, пов'язаних із пошкодженням критично важливої підводної інфраструктури. Тому ми маємо бути готовими до того, коли трапиться наступний випадок", - заявив командувач берегової охорони Фінляндії Ілля Ільїн.

Уряд також домагається нових повноважень для прикордонної служби, щоб вона могла зупиняти та перевіряти підозрілі судна й втручатися в роботу безпілотних підводних апаратів.

Німеччина вже готує лікарні до війни з Росією

За даними Bloomberg, державні органи Німеччини перевіряють, наскільки медична система країни здатна впоратися з масовим потоком постраждалих у разі війни з Росією.

Міністр оборони ФРН Борис Пісторіус раніше попереджав про можливий часовий горизонт загрози.

"Росія може атакувати територію НАТО до 2029 року", - заявляв Пісторіус, додаючи, що Німеччина у такому разі буде зобов'язана брати участь у захисті Альянсу через своє географічне розташування в центрі Європи.

За висновками Бундесверу, у певні періоди війни до Німеччини може надходити до 1000 поранених військовослужбовців щодня, з чим не впораються п'ять наявних військових госпіталів. Головний медичний директор і командир Військового госпіталю в Ульмі Бенедикт Фрімерт висловився про це відкрито.

"Чи готова наша система охорони здоров'я до цього? Єдина відповідь: ні", - сказав Фрімерт.

Литва готує маршрути евакуації у разі війни

Литва підготувала детальний план евакуації населення на випадок воєнної загрози або серйозної кризи. Один із трьох основних маршрутів зі столиці веде в напрямку Польщі. Про це повідомляє Polskie Radio.

План передбачає, що евакуація має початися ще до безпосередньої загрози. Якщо обстріл уже розпочався, людям спочатку потрібно буде ховатися в укриттях. До підготовки також долучається польське Підляське воєводство, яке може стати транзитним коридором для евакуації населення з країн Балтії.

США можуть вивести третину контингенту на тлі загрози російської агресії

На тлі всіх цих оборонних приготувань європейських союзників у Вашингтоні обговорюють протилежний за логікою крок. За даними NBC News, Пентагон розглядає скорочення американської військової присутності в Європі приблизно на 25 тисяч військовослужбовців, а за одним із варіантів - навіть на 40 тисяч. Співрозмовниками телеканалу стали сім чинних та колишніх західних посадовців.

Видання зазначає, що найімовірніше скорочення торкнеться контингентів у Німеччині, Італії та Іспанії, оскільки президент Дональд Трамп висловлював невдоволення позицією цих країн під час його конфлікту з Іраном.

Генерал Алексус Гринкевич, який очолює європейське командування сил США та є головнокомандувачем Об'єднаних збройних сил НАТО в Європі, має надати оцінку варіантів очільнику Пентагону Піту Гегсету.

Двоє джерел NBC News наголосили, що фінальних рішень поки не ухвалено, а рекомендації Гегсет отримає 6 листопада, після чого їх подадуть на розгляд Трампа.