Банки блокують застави депутатам: чому 300 млн грн залишилися на рахунках

Історія почалася 11 вересня, коли Вищий антикорупційний суд обрав народному депутату Вадиму Столару запобіжний захід у вигляді 300 млн грн застави, звільнивши його від тримання під вартою. Він є фігурантом розслідувань НАБУ і САП «Феміда» та «Форест Гамп». Згідно з Кримінальним процесуальним кодексом, підозрюваний мав внести заставу або забезпечити її внесення заставодавцем не пізніше п’яти днів.

Столар, попри встановлений термін, не зміг внести призначену суму. Як з'ясувалося, проблема полягала не у відсутності коштів, а у відмовах банків проводити платежі. Підрозділи фінансового моніторингу визначали кошти, призначені для внесення застави на рахунок ВАКС, як ризикові, а в окремих випадках навіть розривали договори банківського обслуговування.

У приватних розмовах представники банків пояснювали свої дії рекомендаціями Національного банку, який як центральний регулятор, нібито, не рекомендував проводити такі платежі. Ця ситуація також пояснює, чому НАБУ та САП не звернулися до ВАКС із клопотанням про зміну запобіжного заходу Столару на тримання під вартою. У разі такого звернення, депутат міг би надати суду докази своїх спроб внести заставу та відмов банків.

Аналогічні труднощі виникли й у справі колишньої заступниці керівника Офісу президента Ірини Мудрої. 25 серпня ВАКС взяв її під варту на 60 діб, визначивши можливість внесення 20 млн грн застави. Хоча Мудра встигла внести 5 млн грн власних коштів, її рахунки були арештовані, а решту суми, яку намагався внести її чоловік, банки відмовлялися проводити.

Навіть спроби адвокатів переказати кошти через кілька банків, розбиваючи суми на платежі по тисячі гривень, не увінчалися успіхом. Відмови, як і у випадку зі Столаром, надходили від підрозділів фінансового моніторингу з посиланням на рекомендацію центрального регулятора не проводити такі платежі на рахунок ВАКС. Це призвело до того, що пані Мудра залишається під вартою.

Співрозмовники ZN.UA наголошують, що проблема полягає не в самій системі фінансового моніторингу, яка має перевіряти походження коштів. Замість перевірки походження, нинішній підхід фактично блокує можливість внесення застави, навіть якщо кошти законні. Законодавство дозволяє банкам відмовляти у проведенні підозрілих операцій, але окремої заборони на операції через те, що кошти призначені для застави, немає.

Ця ситуація виявила незвичайний механізм впливу на судові процеси, де замість прямої законодавчої заборони діяли неформальні "рекомендації". Рішення Апеляційної палати ВАКС від 2 вересня, яка залишила без змін рішення про взяття під варту Ірини Мудрої, підкреслює складність ситуації, коли судове рішення залишається невиконаним через зовнішні фактори. (Джерело: ВАКС).

Проблема з блокуванням застав виходить за межі окремих справ і вказує на ширшу проблему у взаємодії банківської системи, правоохоронних органів та судової влади. Це викликає питання про те, як фінансовий моніторинг, призначений для боротьби з відмиванням грошей, може ненавмисно перешкоджати реалізації судових рішень, а також про те, що впливає на цільове використання коштів, які мають бути внесені як застава.

Історія з блокуванням банківських платежів для застав викликає багато питань про прозорість та ефективність правової системи, а також про неявні механізми впливу. Вона підкреслює важливість чіткого законодавчого регулювання та відкритості, щоб уникнути ситуацій, коли судові рішення залишаються нереалізованими через неформальні обмеження.