Несподіваний маневр: як російське ЗМІ пригрозило Литві ядерною «СВО» і раптово зникло
Все почалося 25 вересня, коли на сайті російського держагентства «РИА Новости» з'явився матеріал під назвою «Росію чекає ще одна СВО. Вона буде дуже короткою». Автором тексту був головний редактор ресурсу RuBaltic.Ru Олександр Носович. У статті відкрито обговорювався сценарій ракетних ударів по території Литви та можливе застосування ядерної зброї.
Носович, який, за даними розслідувань, входить до мережі впливу, керованої адміністрацією президента РФ та Службою зовнішньої розвідки, стверджував, що Європа «дійшла до етапу вибору країни, яка погодиться стати ядерним складом». Він також писав, що військовий конфлікт у Прибалтиці не може бути таким, як в Україні, і Росія може відмовитися від введення сухопутного контингенту, використовуючи лише ракети з відповідним зарядом.
Ймовірним приводом для публікації стало нещодавнє рішення Сейму Литви вилучити з Конституції норму, що забороняє розміщувати на території країни зброю масового ураження, зокрема ядерну. За ініціативу проголосували 99 депутатів, 13 виступили проти, а 5 утрималися.
Проте, лише через три години після публікації, матеріал зник із сайту. звернуло увагу «Настоящее время» на цей факт. Згодом «РИА Новости» заявили, що стаття «не відповідає думці редакції, редакційній політиці та державній політиці РФ».
Цей інцидент викликав широке обговорення. Російський незалежний ресурс «Агентство» зазначив, що Носович також є членом Ради із зовнішньої та оборонної політики, яка є співзасновницею клубу «Валдай», де регулярно виступає Владімір Путін.
Попри видалення, сама публікація та її зміст стали предметом аналізу, демонструючи потенційні загрози та інформаційні маніпуляції в геополітичному протистоянні.
Рішення Сейму Литви ще не є остаточним; для зміни Конституції депутати мають двічі підтримати поправку щонайменше 94 голосами зі 141, причому між голосуваннями має пройти не менш як три місяці. Перше повторне голосування може відбутися 6 жовтня, а друге – 12 січня 2027 року. Представник соціал-демократів Ремігіюс Мотузас зазначив, що зміна норми має продемонструвати союзникам і противникам готовність Литви бути частиною системи ядерного стримування НАТО. Литва є єдиною країною НАТО, яка має конституційну заборону на розміщення ядерної зброї. Стаття 137 Конституції також забороняє розміщувати на території країни зброю масового знищення та військові бази іноземних держав.
Раніше заступник голови Ради безпеки РФ Дмітрій Медведєв заявляв, що Литва «зникне з карти світу», якщо дозволить розташувати на своїй території ядерну зброю. У Вільнюсі відповіли, що Литва вже є потенційною ціллю Росії через своє членство в НАТО, а погрози російських посадовців не будуть впливати на рішення держави.
«Військовий конфлікт у Прибалтиці просто через географію не може бути таким самим, як в Україні. Йдеться про те, які засоби можна використати. І якщо вже наші противники першими переводять розмову в площину ядерної загрози, то Росія може дозволити собі навіть відмовитися від введення сухопутного контингенту. Лише ракети з відповідним зарядом», – писав Олександр Носович у своїй статті.
«У «РИА Новости» пояснили видалення тим, що текст нібито не відповідав редакційній та державній політиці Росії», – зазначено в одному з джерел.
Інцидент з публікацією та видаленням статті підкреслює складність сучасного інформаційного простору, де межі між офіційною позицією, пропагандою та особистими думками можуть бути розмитими. Ця ситуація також вказує на постійне напруження у відносинах між Росією та країнами Балтії, особливо на тлі змін у політиці безпеки.

