Європа перед викликом: як зима з 68% запасів газу змінить життя мільйонів

25 вересня Єврокомісар з питань енергетики Дан Йоргенсен відправив листа міністрам країн ЄС, який пролунав як тривожний дзвінок. У ньому він закликав уряди негайно вжити заходів зі скорочення споживання газу та електроенергії, наголошуючи на необхідності цих кроків "стільки, скільки буде необхідно".

Йоргенсен зазначив, що ситуація, хоч і залишається складною, не несе безпосередньої загрози для безпеки енергопостачання. Проте, він підкреслив, що скорочення попиту є ефективним інструментом стримування цін на тлі обмеженої світової пропозиції та високої волатильності.

Наразі європейські газосховища заповнені лише на 68% своєї місткості. Цей показник значно нижчий за 71%, зафіксований у той самий період 2021 року, перед початком масштабної енергетичної кризи. Дефіцит посилюється війною в Ірані, яка порушує глобальні потоки палива, що може призвести до дорогої зими для Європи.

Базова мета ЄС – заповнити газові сховища до 90% до початку листопада. Однак у березні цього року країнам надали певну гнучкість, дозволивши орієнтуватися на рівень у 80%. Це мало допомогти уникнути панічних закупівель та зменшити витрати, але на тлі поточних обставин ситуація залишається напруженою.

Європейська Рахункова палата також попередила, що ЄС відстає від плану повної відмови від російських нафти й газу. Частка російського газу в імпорті Євросоюзу скоротилася з приблизно 45% до 12%, проте імпорт скрапленого газу з Росії цього року зріс. У червні країни Євросоюзу закупили на 14% більше російського СПГ, ніж роком раніше, при цьому доходи Москви від його продажу сягнули близько 60 мільйонів євро на день.

Для вирішення поточної ситуації, заходи, які країни ЄС використовуватимуть для регулювання цін, мають бути чітко спрямованими та тимчасовими. Це необхідно, щоб такі рішення самі не спричинили нового стрибка попиту, адже будь-яке державне втручання в ціноутворення може спричинити зворотний ефект і новий сплеск попиту, як нагадує Брюссель.

Поточна напруженість на ринку зумовлена не лише війною в Ірані, але й загальною геополітичною нестабільністю та перебоями в міжнародних ланцюгах постачання газу. Раніше європейська влада вже радила знижувати залежність від викопних джерел енергії та підвищувати загальну енергоефективність. За даними Politico, Єврокомісія закликала країни Європейського Союзу скоротити попит на газ та електроенергію через високі ціни й обмежену світову пропозицію.

На цьому тлі Європа шукає нові джерела енергії. Зокрема, Кіпр планує запустити експорт газу до ЄС через Єгипет у 2028 році, що має стати новим джерелом палива для континенту. Водночас, Німеччина входить в опалювальний сезон із рекордно низькими запасами газу, а Нідерланди попередили про можливу нестачу газу в разі суворої зими.

"В умовах обмеженої світової пропозиції та високої волатильності цін скорочення попиту може бути ефективним інструментом стримування цін", – зазначив єврокомісар ЄС з питань енергетики та житлово-комунального господарства Дан Йоргенсен у своєму листі.

Попереду зима, яка вимагатиме від Європи не тільки економії ресурсів, а й стратегічного мислення та солідарності. Чи зможе континент пройти це випробування, залежить від злагоджених дій усіх країн-членів і їхньої готовності адаптуватися до нових енергетичних реалій.