Де взяти гроші, коли їх немає: про простий, але дуже непопулярний спосіб поповнити бюджет України

Збільшення російських ударів, ця нова тактика російського терору, з перманентними тривогами, призводить до більших економічних втрат. А значить, треба більше грошей.

Грошей дуже мало. Війна. Грошей не вистачає. І здавалося б, що треба закривати дірки, які є. Зрозуміло, роблячи водночас все, щоб поперед графіка, а не із запізненням, отримувати зовнішні гроші.

Але ніт.

Чому? Бо реформа детінізаціі насправді найскладніша. Бо вона нікому не подобається. Точніше — всі проти.

От є боротьба з корупцією. Для прикладу. І вона дуже не подобається політикам. Бо, власне, обмежує владу політиків і створює для них ризики. Якщо навіть не подорожі в СІЗО, то вимушеної еміграції у Відень. А там, у Відні, гроші вже тільки витрачаєш. А не заробляєш.

Але принаймні ці реформи підтримують люди. Принаймні на словах. І населення — всіляко за верховенство права і боротьбу з корупцією. То ж публічно виступати проти мало хто наважується.

От є перехід до ринкової економіки і прибирання неринкових тарифів. Тут, звісно, люди проти. Навіть ті, хто отримують субсидію, і навіть не можуть пояснити, чому вони проти. Бо все ж має бути безкоштовним. Але політики проти тільки через популізм. Тобто базово це не порушує їхнього спокою. Вони б не проти. І готові зробити. Тільки за рейтинг переживають.

А от з реформою детінізації біда. Люди проти, бо ніхто не любить платити податки. Це люди на словах проти контрабанди, але дуже за, коли можна купити у ФОПа без сплати цих мит і пдв. І от на словах ти проти корупції, а в реальності постійно користуєшся внутрішнім легальним офшором і кажеш — пошукати гроші на митниці. Забуваючи, що там краплі, а головне — воно в роздрібній торгівлі. На словах ти дуже не любиш китайців, які підтримують росіян, і дуже за підтримку вітчизняного виробника, а в реальності відстоюєш своє право купляти без податків (а значить, дешевше) на китайському маркетплейсі. Рівні правила гри? Ні, не чули…

І політики проти. Бо всі ці тіньові потоки частково осідають в їхніх кишенях. І воно може дуже знадобитися одного дня у Відні. І вони раді підтримувати у суспільстві думку, що платити податки — не на часі.

Важливо 5 способів поповнити бюджет: чому фінансового апокаліпсису не буде і де Україна може взяти гроші

Немає лобістів детінізації. Іноді здається, наприклад, що з тіньовим ринком тютюну хоче боротися тільки Енді Гундер. Бо він — голова американської торговельної палати, а легальні цигарки виробляють американські компанії. Але іронія в тому, що бюджет втрачає більше. Бо ж у вартості пачки цигарок більшу частину складають податки. Але втрати 1 мільярда доларів на рік нікого не хвилюють. Нікого не хвилює, що у нас частка нелегального ринку тютюну — більше 20 відсотків, у 5 разів більше, ніж у Молдові. Ні, бо ж людям подобається купляти нелегальний товар. А політикам, певно, подобаються ті частини від цього мільярда доларів, які стимулюють шукати в інших місцях. Бо ж так важко побачити ці 5 нелегальних фабрик у великій Україні. Тим більше, деякі офіційно називають себе "молокозаводом". Ну, не будеш же перевіряти…

Навіть наче дорослий і цілком білий бізнес може в одному абзаці ратувати за впровадження страхування від воєнних ризиків, що стало дуже актуальним цього року, і одночасно виступати проти збільшення податків, бо ж "все вкрадуть". Де тоді взяти гроші на компенсацію воєнних ризиків, не кажуть.

Причому дуже веселить фраза навіть пересічних українців, що "ми не будемо платити податки, поки не побачимо…". Що саме треба побачити, різниться. Але ж фішка в тому, що в Україні масово ніхто ніколи чесно податки не платив. Ну тобто, якби була історія на кшталт "ми всі чесно платили податки, але побачили, що їх використовують погано і перестали платити", то було б пів біди. Але ж ніт. Ніхто і не платив. Але пенсії низькі. А інфраструктура погана. Не так, як в Європі. Але ж і податки, як в Європі, ніхто ніколи не платив….

Всім подобається статус-кво. Всім подобається заробляти зараз Х і не думати, що в результаті змін можна стати багатшим в 2Х. Ні олігархам, ні простим українцям.

Чому бідні? Бо дурні.

Проблема тільки в тому, що війна створює не тільки ризик бідності. І наче про це не варто нагадувати людям, над головою яких постійно кружляє реактивний шахед, готовий вбити…

Автор висловлює особисту думку, яка може не співпадати із позицією редакції. Відповідальність за опубліковані дані в рубриці "Думки" несе автор.

Джерело

Важливо До зими готові на 24,9%: що станеться з планом стійкості України без фінансування