Кабмін перейшов у режим економії через затримку допомоги: які витрати відкладуть

Кабмін визначив пріоритети видатків на тлі проблем із фінансуванням.

Коротко:

• Кабмін має намір дотримуватися режиму економії
• Насамперед держава забезпечуватиме фінансування оборони, пенсій та соціальних виплат

Кабінет міністрів України визначив перелік витрат, які мають фінансуватися в першу чергу на тлі складної ситуації з державними фінансами та затримки частини міжнародної фінансової допомоги. Про це повідомив у Telegram прем’єр-міністр України Сергій Корецький.

За словами глави уряду, частина запланованого міжнародного фінансування поки що не надійшла. Серед причин він назвав невиконання Україною деяких зобов’язань перед міжнародними партнерами.

У цих умовах Кабмін має намір дотримуватися режиму економії та спрямовувати наявні ресурси на найважливіші напрямки.

"У таких умовах ми продовжуємо вживати жорстких антикризових заходів, щоб забезпечити найважливіше - потреби оборони та наших людей", - написав Корецький.

Насамперед держава забезпечуватиме фінансування оборони, пенсій та соціальних виплат, а також заробітних плат вчителів, лікарів та інших працівників бюджетної сфери. Усі інші витрати, що не мають першочергового чи критичного значення, тимчасово відкладаються до отримання необхідного фінансування.

Зокрема, йдеться про нові будівельні проєкти, реконструкції та капітальні ремонти, якщо вони не є критично важливими. Також будуть відкладені окремі роботи з благоустрою територій - облаштування парків і скверів, будівництво фонтанів, укладання бруківки та інші подібні проєкти.

"Ми все це, безумовно, будемо робити, але зараз усі ресурси мають бути спрямовані на критично важливі напрямки. Варто нарешті перестати витрачати кошти не на пріоритетні речі", - наголосив прем’єр.

Корецький також закликав місцеві органи влади переглянути власні бюджети та визначити видатки, які в нинішніх умовах можна тимчасово обмежити.

При цьому уряд продовжує роботу над виконанням зобов’язань, необхідних для отримання міжнародної фінансової підтримки. У Кабміні заявляли, що всі необхідні рішення для отримання обіцяного фінансування мають бути ухвалені до 15 жовтня.

Окремо Корецький зазначав, що додаткова потреба оборонного бюджету становить $27 млрд. Близько $7 млрд уряд планує знайти за рахунок оптимізації витрат і перерозподілу коштів у межах діючих програм, а питання залучення решти $20 млрд опрацьовується спільно з міжнародними партнерами.

Дивіться заяву Корецького

Україна через дефіцит бюджету фінансує лише три напрямки - депутат

Через брак коштів у державному бюджеті Україна наразі фінансує лише три основні напрямки - соціальні видатки, зарплати працівників бюджетної сфери та утримання Сил оборони. Про це повідомила член Комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Ольга Василевська-Смаглюк.

"Відсьогодні в Україні фінансуються лише соціальні видатки, зарплати бюджетникам та утримання військових. Грошей у бюджеті дуже мало", - написала депутатка.

За словами Василевської-Смаглюк, вже 16 вересня стане відомо, які рішення парламент зможе ухвалити для виконання міжнародних вимог та отримання нового фінансового траншу. Зокрема, йдеться про законопроекти, що стосуються закордонних посилок та сертифікації.

Окремо депутатка висловилася щодо пропозиції створити реєстр банківських рахунків і сейфів.

"Жахливо, як депутати бояться нешкідливого реєстру банківських рахунків і сейфів. Особливо з огляду на те, що в цій країні всі один про одного все знають, зокрема, де лежать гроші, і стежать один за одним", - заявила Василевська-Смаглюк.

Економіка України - головне

Як писав Главред, Україна може бути змушена значно скоротити видатки державного бюджету, якщо Верховна Рада не ухвалить непопулярні заходи, необхідні для отримання мільярдів доларів західної фінансової допомоги до початку зими. Про це раніше заявив прем’єр-міністр Сергій Корецький.

Нагадаємо, ЄС суттєво наблизився до ухвалення рішення про конфіскацію та передачу Україні заморожених російських активів, створюючи механізм захисту від судових претензій Москви.

Про це в інтерв’ю "Главред" розповів дипломат, керівник Центру досліджень Росії та екс-міністр закордонних справ України Володимир Огризко.

За його словами, головним проривом у цьому питанні є підготовка юридичних запобіжних заходів для європейських інституцій та компаній.