Думки про те, що під час повномасштабної війни рівень корупції в Україні зріс, дотримуються 72% українців. І стільки ж громадян вважають, що президент Володимир Зеленський особисто відповідальний за корупційні дії свого оточення, йдеться в результатах опитування Київського міжнародного інституту соціології.
Про зменшення корупції під час повномасштабного вторгнення сказали 6% опитаних. Решта респондентів вважають, що рівень або не змінився, або не змогли дати відповідь.
Водночас 25% респондентів не вважають, що Зеленський відповідальний за корупцію у власному оточенні. Однак, навіть серед тих, хто «повністю довіряє» президентк, кожен п’ятий або сумнівається (16%), або вважає Зеленського відповідальним (3%). Ще більше таких опитаних серед тих, хто «скоріше довіряє» (хоча 60% все ж відповідають, що не несе відповідальності).
Українців найбільше турбує корупція у владі та масовані обстріли — опитування
Крім того, соціологи додали, що серед тих, хто «скоріше не довіряє», 57% вважають президента відповідальним, але майже половина або сумнівається (23%), або вважає не відповідальним (19%). І лише серед тих, хто «зовсім не довіряє» домінує впевненість (85%) у відповідальності.
Опитування провели 12-21 вересня 2026 року. Загалом методом телефонних інтерв’ю опитали 1002 респонденти від 18 років, які на момент дослідження проживали на підконтрольній українському уряду території.
Формально за звичайних обставин статистична похибка такої вибірки (з імовірністю 0,95 і з урахуванням дизайн-ефекту 1,3) не перевищувала 4,1% для показників, близьких до 50%, 3,5% для показників, близьких до 25%, 2,5% – для показників, близьких до 10%, 1,8% – для показників, близьких до 5%.
Нагадаємо, останній гучний корупційний скандал розгорівся навколо офісу генпрокурора, зокрема, навколооперації «Карфаген». Зокрема, 4 вересня НАБУ та САП заявили про проведення операції «Карфаген», в межах якої було викрито злочинну групу, яка прикривала роботу мережі шахрайських колцентрів: координувала обшукиу «не своїх» офісах, тоді як зі «своїх» збирала абонплату в розмірі 20-24 тисяч доларів на місяць, розповідають подробиці джерела ZN.UA. В цій історії «засвітився» Кравченко, який очікувано своюпричетність заперечує. Втім, слідство встановило, що Кропива був наближеним до генпрокурора, вінконтролював та оплачував ремонт у його будинку в Козині, і саме він на одному з записів назвав по батькові свого «Шефа» — Андрійович.
Вранці 14 вересня генеральний прокурор Руслан Кравченко заявив, щопідписав підозру директору НАБУ Семену Кривоносу, якого підозрює «у підробленні офіційних документів для отримання хабаря в особливо великому розмірі», а також «викраденні документів» щодо справ проти керівників і працівників НАБУ та САП із офісу генпрокурора. Згодом стало відомо, що вночіКравченко виїхав за кордон. Сам він заявляв про відрядження, але до України досі не повернувся.
Про те, чому ця історія вийшла далеко за межі конфлікту двох відомств, у статті «Синдром втікача. Як не перетворити державу на мем» написала редакторка відділу внутрішньої політики ZN.UAІнна Ведернікова.
