Несподіваний ефект бронювання: зарплати зросли, а бюджет отримав мільярди

Наприкінці вересня стало відомо, що близько 1,4 мільйона військовозобов'язаних в Україні мають бронювання від мобілізації. Ця цифра стала результатом дворічної роботи механізму, покликаного зберегти ключових фахівців у критично важливих галузях економіки.

Міністр економіки Олександр Кравченко в інтерв'ю Forbes Ukraine розповів, що найбільше заброньованих працівників зосереджено у переробній промисловості, де працює близько 20% від загальної кількості. Далі йдуть транспорт і логістика (12%), торгівля (10%), енергетика (9%) та сільське господарство (8%).

Запровадження зарплатного критерію для бронювання два роки тому стало переломним моментом. З того часу середня заробітна плата на критично важливих підприємствах зросла з 14 200 до 26 тисяч гривень.

Це зростання оплати праці мало прямий вплив на державний бюджет. Завдяки збільшенню відрахувань до Пенсійного фонду та інших платежів, держава додатково отримала понад 157 мільярдів гривень.

У липні 2026 року Міністерство економіки вкотре переглянуло та підвищило поріг середньої зарплати, необхідний для бронювання працівників, з 21 618 до 25 941 гривні. Також були змінені окремі правила погодження відстрочки для працівників, які працюють за сумісництвом.

З 18 жовтня очікуються подальші зміни, зокрема, будуть суттєво знижені вимоги до площі земель та річного доходу для частини підприємств аграрного сектору та суміжних галузей, що може змінити співвідношення заброньованих у цих сферах.

Співвідношення заброньованих у різних сферах економіки залежить від кількох чинників, серед яких кількість економічно активних підприємств у регіоні, їхнє географічне розташування та близькість до районів бойових дій. Також враховується структура працівників за статтю. Ці фактори формують унікальну картину розподілу заброньованих фахівців по країні.

Попри хвилі розбронювання, які періодично відбувалися, частка працівників, мобілізованих після втрати броні, залишалася низькою. Це свідчить про ефективність механізму як інструменту для утримання кваліфікованих кадрів в економіці, а не лише як відстрочки від призову.

Таким чином, механізм бронювання, окрім своєї основної функції, став непрямим стимулом для зростання зарплат і наповнення бюджету, демонструючи здатність економіки адаптуватися до викликів. Майбутні зміни у правилах бронювання можуть ще більше вплинути на стабільність ключових галузей.