Третій армійський корпус перетворив радянські БТР-60 на важкі дрони-камікадзе

Третій армійський корпус зробив із радянських БТР-60 дистанційно керовані наземні ударні комплекси. Машини без екіпажу, начинені вибухівкою, використали для знищення укріплених позицій російських військ під час операції “Вівальді” на Лиманському напрямку. Бронетранспортери, розроблені ще наприкінці 1950-х років, фактично отримали нову роль — важких одноразових наземних роботів.

Бронетранспортер отримав нову роль

БТР-60 — радянська колісна бронемашина з колісною формулою 8×8, серійне виробництво якої розпочалося у 1960 році. Її створювали насамперед для транспортування піхоти та підтримки підрозділів. Тепер же Третій армійський корпус використав цю платформу за принципово іншим сценарієм. Військові переобладнали БТР для дистанційного керування та перетворили його на одноразовий ударний комплекс. Усередині машини немає екіпажу, а броньований корпус використовується як платформа для доставки вибухового заряду безпосередньо до позиції противника.

Точна конструкція системи дистанційного керування, характеристики каналу зв’язку та маса вибухового навантаження Третім корпусом не розкриваються. Тому називати БТР-60 повноцінним автономним роботом у цьому випадку некоректно: за оприлюдненим описом, йдеться саме про дистанційно керовану машину.

Важкий наземний дрон замість екіпажу

Таке переобладнання змінює головну перевагу бронетранспортера. У штатній конфігурації БТР має перевозити людей, але для одноразової атаки цей ресурс стає другорядним. Його броньований корпус, ходова частина та здатність долати пересічену місцевість використовуються для того, щоб доставити заряд до цілі. У цьому сенсі БТР-60 можна розглядати як важкий клас наземних безпілотних систем. Невеликі UGV зазвичай призначені для розвідки, логістики, евакуації або встановлення мін, тоді як велика броньована платформа дозволяє доставити до укріплення значно більше вибухової речовини.

Водночас таке рішення має очевидну особливість: машина є одноразовою. Втрачати сучасний бронетранспортер із екіпажем під час атаки на укріплення надзвичайно дорого, тоді як стару техніку після дистанційного переобладнання можна використати як витратний роботизований засіб. Саме повторне використання наявної техніки є однією з характерних рис української роботизації на фронті. Замість розробки абсолютно нової важкої платформи військові отримують можливість перетворювати вже наявні машини на безпілотні системи під конкретне завдання.

Частина технологічної тактики “Вівальді”

Роботизовані БТР-60 стали лише одним із прикладів застосування наземних безпілотних систем під час операції “Вівальді”. Третій армійський корпус також повідомляв про використання роботів для мінування та інших інженерних завдань, а важкі безпілотники залучали для доставки наземних роботизованих комплексів углиб російських позицій.

«Троянські БТРи» — Трійка перетворила стару техніку на безпілотні роботи-камікадзе і підірвала окупантів!

Під час операції «Вівальді» бійці Третьої штурмової бригади реалізували унікальний диверсійний маневр командира Андрія Білецького в н.п. Нове та Катеринівка на Лиманщині.… pic.twitter.com/pCWCLLtRhX

— Третій армійський корпус (@ab3army) September 29, 2026

Зокрема, корпус показав застосування системи “Грифон”, коли важкий безпілотник доставляв наземний робот на відстань понад 10 км. Такий підхід дозволяє розділити завдання між кількома типами безпілотної техніки: повітряна платформа відповідає за доставку, а наземна — за безпосередню роботу біля цілі. У випадку з БТР-60 логіка ще простіша: броньована машина самостійно долає шлях до укріплення, після чого її використовують для підриву позиції. Для оператора це означає, що найбільш небезпечну частину маршруту проходить техніка, а не військовослужбовець.

Стару броню адаптують до нової війни

Операція “Вівальді” проходила на Лиманському напрямку, де російські війська створили розгалужену систему оборонних позицій. Третій армійський корпус заявив про звільнення Нового, Рідкодуба та Катеринівки, а також відновлення контролю над Карпівкою та Новомихайлівкою. За даними корпусу, під час третього етапу операції було повернуто 51 км² території, а загальна площа від початку операції сягнула 176 км². Водночас територіальні та бойові заяви сторін війни не завжди можливо незалежно перевірити, тому наведені показники варто розглядати саме як дані української сторони.

Головна особливість показаного БТР-60 полягає не в самій платформі, а в способі її використання. Машина, створена для війни другої половини ХХ століття, стала основою для безпілотної системи, яка виконує завдання вже за логікою сучасного поля бою. І це ще один приклад того, як роботизація поступово виходить за межі малих FPV та наземних дронів і переходить до важкої броньованої техніки.

Джерело: Третій армійський корпус