Без вибачень будуть заходи: Сеул відкрито погрожує Києву через полонених КНДР

Дипломатична сварка між Києвом і Сеулом вийшла на новий рівень. У п'ятницю, 2 жовтня, президент Південної Кореї Лі Чже Мьон написав на своїй сторінці в соцмережі X, що чекає від України визнання домовленості про конфіденційність передачі двох північнокорейських військовополонених та публічних вибачень.

За версією Лі, Україна сама просила про нерозголошення, і сторони це узгодили, однак згодом інформацію оприлюднили "в односторонньому порядку". Коли президент Кореї "висловив жаль", Київ заявив, що жодних домовленостей не існувало – це він розцінив як звинувачення у брехні.

"Якщо вони й далі відмовлятимуться визнавати факти та публічно перепросити, ми вживемо подальших заходів", – наголосив Лі, назвавши це питанням гідності Республіки Корея.

Офіс президента спершу заперечував існування будь-якої угоди про конфіденційність. Проте 1 жовтня очільник МЗС Андрій Сибіга назвав ситуацію "дипломатичним непорозумінням".

"Я дуже хочу, щоб у короткостроковій перспективі цю ситуацію було вичерпано, і ми над цим працюємо", – сказав міністр.

Скандал з полоненими КНДР

23 вересня Володимир Зеленський під час Генасамблеї ООН повідомив про передачу Сеулу двох полонених із КНДР. Наступного дня Лі звинуватив Україну в порушенні домовленості, назвавши тему репатріації "надзвичайно чутливою". Водночас Korea JoongAng Daily з посиланням на високопосадовця адміністрації президента Кореї писало: Київ усе ж попередив Сеул дипломатичними каналами про намір згадати полонених і просив поставитися до цього з розумінням.

Двох солдатів армії КНДР, які воювали на боці Росії, Сили оборони захопили на Курщині на початку 2025 року, а до Південної Кореї їх доправили в середині вересня 2026-го. Зараз вони проходять перевірку безпеки та допити, після чого Сеул вирішуватиме питання притулку. Південнокорейська сторона також офіційно спростувала чутки, ніби передача відбулася в обмін на постачання зброї Україні.

Раніше повідомлялося, що Сеул наполягає: український уряд сам просив про конфіденційність, аби уникнути внутрішньої критики через втрачену можливість обміняти полонених із КНДР на українських військових. Південна Корея, за її версією, пристала на це з огляду на безпеку самих бранців та їхніх родин, а також на дипломатичні аспекти.

Крім того, ми писали, що після заперечень Києва адміністрація Лі Чже Мьона заявила: така позиція "серйозно підриває" взаємну довіру та шкодить дружнім відносинам між країнами. МЗС Кореї викликало українського послай зажадало офіційних роз'яснень.