Несподіваний стрибок: чому пальне дорожчає, а SOCAR б'є рекорди?

Цього дня на табло семи великих мереж АЗС, що входять до щоденного моніторингу «Главкома», бензин А-95 коштував близько 90 грн за літр, а дизельне пальне — 99,12 грн. Ці цифри вказували на те, що період літнього здешевлення завершився, і ринок знову взяв курс на підвищення, розпочавши цю тенденцію ще наприкінці липня.

Найбільший удар по гаманцях водіїв припав на тих, хто заправляється у мережі SOCAR, де бензин А-95 сягнув 94,90 грн за літр, а дизельне пальне — 103 грн за літр. Преміальні види пального, такі як А-95+ та ДП+, коштували тут 97,90 грн та 104 грн відповідно, роблячи SOCAR лідером за ціною серед усіх моніторингових мереж. Водночас, на KLO та «БРСМ-Нафті» ціни були найнижчими: 85,90 грн та 85,58 грн за А-95.

Експерти пояснюють, що таке стрімке зростання цін пов'язане з кількома факторами. Український ринок нафтопродуктів значною мірою залежить від імпорту, тому європейські ціни відіграють ключову роль. До цього додаються витрати на логістику, курс валют, а також коливання попиту та пропозиції, що разом формують кінцеву вартість на стелах АЗС.

Особливо гостро ситуація відчувається через вплив зовнішніх чинників. Російські удари по портовій інфраструктурі України призвели до зростання вартості доставки пального. Частина морських поставок тепер замінюється дорожчими сухопутними маршрутами, що додатково збільшує кінцеву ціну для споживача.

Зростання цін у серпні, яке стабілізувалося після різкого стрибка наприкінці липня, тепер знову дало про себе знати. Експерти зазначають, що роздрібні ціни на пальне зазвичай реагують на зміни гуртового ринку із певним запізненням. Здешевлення відбувається значно повільніше, ніж подорожчання, що створює постійне відчуття фінансового тиску на водіїв.

Незважаючи на стрімке зростання, експерти наразі не вбачають ознак повноцінної паливної кризи. Пального на ринку достатньо, але локальні проблеми з постачанням, особливо у прифронтових регіонах, можуть виникати. Наразі великі мережі працюють над відновленням пошкоджених станцій та адаптацією до нових реалій, щоб уникнути дефіциту.

Починаючи з квітня 2026 року, Росія системно атакує паливну інфраструктуру України. За даними Der Spiegel, було атаковано понад 200 українських АЗС. Ці дії мають подвійну мету: посіяти терор серед населення та послабити дух опору, а також використовувати це у пропагандистських цілях.

Попри всі труднощі, українські АЗС продовжують працювати. За словами експертів, пошкодження ключових маршрутів може вимагати часу на їх відновлення або перенаправлення паливних потоків. Проте, на відміну від кризи, коли нафтопродуктів бракує і немає можливості їх отримати, зараз проблеми з постачанням до прифронтових регіонів є вирішуваними.

«Ціни підвищуються швидко, а пом'якшуються значно повільніше», — пояснював Михайло Гончар, акцентуючи на особливостях ринкової динаміки.

Сергій Куюн, директор консалтингової групи «А-95», запевняв: «За цим стоять дві основні цілі – посіяти терор і зламати дух опору серед простих людей, а друга – пропаганда».

Геннадій Рябцев, підкреслював: «Криза – це коли нафтопродуктів не вистачає і немає звідки їх взяти. Наразі є певні проблеми з постачанням у прифронтові регіони, але ці проблеми можна вирішити».

Ситуація на паливному ринку України залишається напруженою, вимагаючи постійного моніторингу та швидкого реагування. Водіям доводиться адаптуватися до мінливих цін, а експерти продовжують шукати шляхи забезпечення стабільності поставок в умовах зовнішніх викликів. Майбутнє цін на пальне залежить від багатьох чинників, і кожен день приносить нові випробування та рішення.