Українське зерно у пастці: як відмова сусідів ЄС загрожує посівній

Цього тижня Брюссель став ареною для відчайдушного звернення. Тарас Висоцький, міністр аграрної політики України, прибув до столиці ЄС з місією, що мала вирішальне значення для українського сільського господарства. Метою було не лише збільшити обсяги транспортування агропродукції через Європу, але й забезпечити 1,1 мільярда євро для покриття зрослих логістичних витрат. Без цієї допомоги фермери, які вже відчувають гостру нестачу коштів, ризикують не розпочати наступну посівну кампанію.

Ситуація, за словами Висоцького, «дуже, дуже критична». Через європейські залізничні, автомобільні та річкові маршрути вдається вивезти менше половини від необхідного експортного обсягу. Якщо блокада Чорного моря триватиме, в Україні може залишитися заблокованим до 35 мільйонів тонн зерна, що становить реальну загрозу для фінансового стану аграріїв та їхньої здатності працювати.

Проте, надія на швидке вирішення зіткнулася з жорсткою реальністю. Дві країни, що володіють найважливішою інфраструктурою для нарощування потужностей перевезення та зберігання зерна – Польща та Румунія – заявили, що не можуть і не будуть робити нічого додаткового для допомоги. Ця заява, висвітлена виданням Politico, пролунала як холодний душ для української сторони.

Румунія висловила свою позицію прямо. Віцепрем'єр Барна Танцош, очільник міністерства сільського господарства, заявив, що «інтереси наших власних фермерів залишаються пріоритетом». Надлишок українського зерна, у поєднанні з низьким рівнем води в Дунаї, вже призводить до перевантаження румунських портів, що ускладнює продаж місцевими фермерами власного врожаю. Попри підписаний минулого місяця меморандум з Києвом щодо спрощення перетину кордону, Танцош визнав, що інфраструктурні можливості обмежені, і «ми не можемо подвоїти кількість потягів, не можемо подвоїти дороги, залізниці та потужності портів. Що є, то є».

Не лише Румунія зайняла таку позицію. Польське міністерство інфраструктури також повідомило, що не планує запроваджувати жодних змін, спрямованих на збільшення транзиту української сільськогосподарської продукції. Ця ситуація посилюється тим, що Польща, Словаччина та Угорщина вже запровадили заборону на імпорт українського зерна ще до нинішнього загострення в Чорному морі. Видання Politico зазначає, що Україна, будучи одним зі світових «житниць», становить загрозу для заробітків європейських фермерів, які є впливовою силою в багатьох країнах ЄС.

Проблема виходить за межі України та її сусідів. За оцінкою американської Ради з міжнародних відносин, падіння експорту може зачепити понад 17% світової торгівлі зерном. Це створює загрозу для глобальної продовольчої безпеки, адже «кількість людей, яких нинішня криза в Чорному морі доведе до гострого голоду, може перевищити всі зафіксовані втрати на полі бою у війні Росії та України», попереджають автори звіту.

Тарас Висоцький підкреслив серйозність становища: "Ситуація критична, дуже критична. Якщо ситуація збережеться до весни, посівні площі можуть скоротитися навіть на 35-40%."

Віцепрем'єр Румунії Барна Танцош пояснив пріоритети своєї країни: "Інтереси наших власних фермерів залишаються пріоритетом."

Таким чином, Україна опинилася на роздоріжжі, де відсутність підтримки у вивезенні зерна ставить під загрозу не лише економіку країни, а й майбутній врожай, що може призвести до ще глибшої глобальної продовольчої кризи. Поки деякі країни, як Нідерланди та Німеччина, шукають альтернативні маршрути, колективної відповіді ЄС все ще немає, залишаючи мільйони тонн зерна у невизначеному стані.