Путін вигадав новий "план перемоги": навіщо РФ посилює удари і що буде взимку

Росія посилює удари по енергетиці, мостах та іншій критичній інфраструктурі, прагнучи створити для України максимально важкі умови взимку.

Про що йдеться у матеріалі:

• Яку нову стратегію війни обрав Путін
• Чому Росія посилює удари по містах та інфраструктурі України
• На що Кремль розраховує під час кампанії ударів

Росія змінила підхід до війни проти України та дедалі більше робить ставку на масштабні удари по містах і критичній інфраструктурі. Оглядач Frankfurter Allgemeine Zeitung Конрад Шуллер називає цю стратегію "війною міст".

Главред з'ясував, як Росія змінює тактику війни проти України й чому Кремль дедалі робить ставку на удари по містах та українській інфраструктурі.

Як пише FAZ, раніше Кремль розраховував виснажити українську армію та досягти перемоги безпосередньо на полі бою. Однак російський наступ не приніс очікуваного перелому, а втрати РФ залишаються значними.

Тепер Москва дедалі активніше атакує об'єкти далеко від лінії фронту. Йдеться про мости, енергетичні та промислові об'єкти, транспортну інфраструктуру, дата-центри, медичні установи та інші об'єкти, важливі для функціонування міст.

Чому Київ став головною ціллю Росії

Особливо масштабною ця кампанія може бути щодо Києва. Швейцарське видання NZZ звертає увагу на атаки російських дронів по столичних мостах. Пошкодження переправ через Дніпро може серйозно ускладнити пересування мільйонів людей і роботу міста.

Однак мости - лише частина російської стратегії. Під ударами опиняються також цивільні об'єкти. За даними NZZ, серед них були школи, промислові підприємства та інші об'єкти, які безпосередньо не пов'язані з веденням бойових дій. Мета таких ударів - послабити економіку України, ускладнити підтримку армії та зробити життя цивільного населення максимально важким.

Які об'єкти планує атакувати РФ

Міноборони РФ 4 жовтня заявило про намір посилити удари по Києву та інших регіонах України. Росіяни стверджують, що атаки будуть спрямовані на військові та військово-промислові об'єкти, а також пов'язану з ними інфраструктуру.

У відомстві назвали це відповіддю на заяви президента України Володимира Зеленського. Напередодні він повідомив, що Україна активізує удари по російських нафтопереробних заводах у відповідь на посилення російських атак.

Що заявив Зеленський

Зеленський 3 жовтня заявив в інтерв'ю газеті The Financial Times про подальшу ескалацію з боку Росії. Він наголосив, що російські війська дедалі частіше атакують об'єкти, які не мають безпосереднього зв'язку з військовою інфраструктурою.

Президент згадав удари по складах "Нової пошти" та "Укрпошти", а також атаки на мости й дата-центри.

"Зараз вони наносять удари по мостах. Невже вони думають, що ми не будемо відповідати? Б'ють по дата-центрах. Все це стосується людей", - заявив Зеленський.

Він також наголосив, що російські удари по цивільній інфраструктурі спрямовані на ескалацію війни.

"Чесно кажучи, я здивований цим звірячим бажанням ескалувати конфлікт щодня", - додав президент.

Росія нарощує повітряні удари

Ефективність російських атак також зростає на тлі проблем із українською ППО. NZZ зазначає, що запаси ракет для систем Patriot значною мірою вичерпуються, тоді як Росія збільшує виробництво сучасніших безпілотників.

За наведеними у матеріалах оцінками, частка збитих українською ППО повітряних цілей у вересні знизилася приблизно до 55–57%.

Проте українські сили ППО почали збиваюти реактивні безпілотники "Герань-5" за допомогою роботизованих турелей. Такі системи використовують машинний зір та штучний інтелект.

"Є вже збиття навіть реактивних БпЛА, навіть "Герань-5", з тих самих турелей", - розповів речник Повітряних сил Юрій Ігнат в ефірі телемарафону.

За словами Ігната, штучний інтелект допомагає уникати людської помилки та покращує точність роботи систем. Зокрема, турелі використовують машинний зір для виявлення та ураження цілей. Радіус дії таких систем поки невеликий, оскільки основним засобом ураження є кулемет.

Водночас Москва готується до тривалої війни. Bloomberg повідомляв, що Росія планує на 40% збільшити військові витрати наступного року. Водночас це майже на 380% більше, ніж передбачав російський довоєнний бюджет. Значна частина коштів може бути спрямована на виробництво озброєння.

На що розраховує Кремль

Конрад Шуллер вважає, що Росія прагне домогтися перелому взимку, завдаючи ударів по системах опалення, електростанціях та промисловості. Розрахунок Кремля полягає у створенні масштабного економічного та гуманітарного тиску, який може змусити Україну погодитися на вигідні для Москви умови.

Водночас експерт наголошує на необхідності подальшої підтримки України. Серед ключових заходів він називає посилення української ППО, скорочення доходів Росії та стабільне фінансування Києва.

Яку мету переслідує Росія

Росія може раніше, ніж зазвичай, розпочати зимову кампанію ударів по енергетичній інфраструктурі України, вважають в Інституті вивчення війни (ISW). Аналітики припускають, що Москва хоче завдати максимальної шкоди до того, як Україна посилить захист від балістичних ракет і реактивних безпілотників.

Міноборони РФ уже сформувало риторичне обґрунтування для нової масштабної кампанії ударів восени та взимку 2026-2027 років. У Москві намагаються представити її як відповідь на нібито українські удари по цивільних об'єктах Росії.

В ISW припускають, що успіхи України на полі бою могли змусити Володимира Путіна переглянути початкову теорію перемоги у війні.

"Риторика Міністерства оборони Росії спрямована на те, щоб виправдати перед росіянами та міжнародною спільнотою посилення своєї кампанії ударів, яка буде спрямована проти вже пошкодженої енергетичної інфраструктури України та інших об'єктів критичної інфраструктури", - йдеться у звіті.

За оцінкою ISW, Москва може робити ставку не на масштабний наступ на фронті, а на далекобійні удари. Їхня мета - зробити життя українців максимально важким і таким чином змусити Україну погодитися на російські вимоги.

Чому РФ може почати удари раніше

Росія щозими, починаючи з 2022-2023 років, атакує українську енергетику. Однак цього року Москва, ймовірно, вирішила розпочати кампанію раніше.

В ISW пов'язують це з прагненням завдати ударів до того, як Україна встигне розробити ефективніші заходи протидії російським балістичним ракетам і реактивним безпілотникам. Саме ці засоби вже завдали значної шкоди українській інфраструктурі.

Водночас у Міноборони України заявляли, що внаслідок українських далекобійних операцій було виведено з ладу понад 51% нафтопереробних потужностей Росії.

Чи може у Києві надовго зникнути світло

Росія може спричинити масштабні відключення електроенергії в Україні, зокрема в Києві. Водночас столиця має напрацювання, які допоможуть забезпечити тепло- та водопостачання навіть у разі серйозних проблем з енергосистемою, розповів директор Центру досліджень енергетики Олександр Харченко в інтерв’ю Главреду.

За його словами, енергетичні ризики в Україні відрізняються залежно від регіону. Найскладніша ситуація у прифронтових областях, де через регулярні російські удари аварійні відключення вже стали звичною ситуацією.

Інша категорія - великі центри споживання, зокрема Київ, Одеса та частково Кривий Ріг. Тут значне енергоспоживання поєднується з недостатнім обсягом власної генерації.

Харченко зазначив, що Києву потрібно близько 1,5 ГВт електроенергії. Водночас приблизно 1,3 ГВт внутрішньої генерації столиці наразі не працює.

За його словами, до Нового року в Києві очікується поява близько 180 МВт нової розподіленої захищеної генерації. Однак її буде достатньо насамперед для критичної інфраструктури, а не для повного покриття потреб міста.

"Тому ситуацію в Києві можна описати словами: "темно, але тепло і з водою", - сказав Харченко.

Експерт наголосив, що масштабні відключення електроенергії в столиці цілком можливі. Водночас Київ провів значну підготовчу роботу, щоб у разі масованих російських ударів зберегти роботу систем тепло- та водопостачання.

"Чи можуть у Києві бути великі відключення електроенергії? Сто відсотків можуть. Давайте це констатуємо. Чи ми з ними впораємося? Впораємося", - зазначив директор Центру досліджень енергетики.

Про що свідчать удари РФ по мостах

Росія могла вдосконалити можливості для точкового ураження мостів у Києві. Якщо російські дрони справді здатні влучати у ключові вузли конструкцій із високою точністю, стратегічні транспортні об’єкти потребуватимуть додаткового захисту, в інтерв’ю Главреду розповів експерт з питань транспортних комунікацій Дмитро Беспалов.

Він зазначив, що раніше "Шахеди" та інші засоби ураження становили меншу загрозу для мостів через недостатню точність. Водночас окремі вузли конструкцій мають обмежені розміри, тому влучання саме в них може мати серйозні наслідки.

"Але якщо росіяни здатні дуже точно вражати конкретні вузли мосту, фактично з точністю до десятків сантиметрів, - це погані новини. У такому разі нашим мостам знадобиться додатковий захист", - пояснив Беспалов.

За його словами, стратегічні споруди можна захищати спеціальними сітками, додатковими конструкціями та укріпленнями. Водночас експерт не став уточнювати, які саме елементи мостів є найбільш вразливими, назвавши цю інформацію конфіденційною.