Україна на межі жорсткої економії: виснажений бюджет та візит Зеленського

Останніми тижнями російські удари вперше вразили мости через Дніпро в Києві, зупинивши рух на ключових переправах та спричинивши хаос для сотень тисяч мешканців лівого берега. Ці атаки є частиною ширшої стратегії, спрямованої на дестабілізацію, оскільки Росія, за даними джерел, все частіше ігнорує обмеження щодо цивільних цілей, посилюючи тиск на українську економіку.

На цьому тлі український уряд бореться за збереження військової економіки, що зіткнулася зі зростаючим фінансовим тиском. За словами Міністра фінансів Сергія Марченка, у вересні податкові надходження були меншими за очікувані на 341 мільйон фунтів стерлінгів. Блокада Чорного моря дозволяє експортувати лише 40% зерна, а контрнаступна операція "Вівальді" на Донбасі також виявилася дорогою, що лише посилює дефіцит бюджету.

Прем'єр-міністр Сергій Корецький оцінив цьогорічний бюджетний дефіцит у 27 мільярдів доларів. Хоча уряд може знайти економію у 7 мільярдів доларів, залишається "діра" у 20 мільярдів доларів. Капітальні витрати вже заморожені до кінця року, що підкреслює гостроту фінансової кризи, що наближається.

Юлія Маркуц з Київської школи економіки зазначає, що війна стала значно дорожчою, вимагаючи більше ресурсів на особовий склад, дрони, боєприпаси та протиповітряну оборону. Одночасно, російські атаки зменшують податкові надходження, пошкоджуючи енергетику, порти, залізницю та підприємства, що призвело до зниження прогнозу зростання ВВП на цей рік з 2,4% до 0,6%.

Найтерміновішим завданням Зеленського в Брюсселі було прискорити виділення кредиту ЄС обсягом 90 мільярдів євро, погодженого у квітні. Хоча половина цієї суми мала надійти цього року, Україна отримала лише 15 мільярдів євро. Після напружених переговорів Україна та Єврокомісія домовилися "швидко рухатися вперед" із виділенням траншу на 45 мільярдів євро на наступний рік.

У п'ятницю Київ вже отримав 2,9 мільярда євро як винагороду за ухвалення частини реформ. Проте європейські уряди продовжують вимагати від України продовження економічних та політичних реформ, що є умовою для отримання кредитів від ЄС та МВФ. Парламент, за оцінками, не завжди готовий або не може швидко ухвалювати необхідне законодавство.

Фінансове становище України складне, а війна здорожчала. Російські обстріли руйнують економіку та критичну інфраструктуру України, що призводить до стрімкого порожніння державного бюджету. Без нової масштабної допомоги від Заходу, на українців може чекати сувора зима режиму жорсткої економії. Це відбувається на тлі посилення загрози атак на цивільне населення, що робить повсякденне життя в Україні дедалі менш передбачуваним.

Водночас, Фінансова підтримка України є способом посилення обороноздатності Європи. Тімоті Еш з Chatham House підкреслює, що фінансування України є інвестицією в європейську безпеку. Він вважає, що це дозволяє Європі виграти час перед можливими майбутніми загрозами, порівнюючи витрати на підтримку України з потенційними значно вищими витратами на оборону у разі перемоги Росії.

«Війна стала дорожчою. Нам потрібно більше ресурсів для військовослужбовців, дронів, боєприпасів і протиповітряної оборони. З іншого боку, російські атаки послаблюють доходи нашого бюджету. Вони пошкодили енергетичні об’єкти, порти, залізницю, промислові підприємства. Ми спостерігаємо скорочення виробництва, експорту, зайнятості — і це безпосередньо впливає на наші податкові надходження», — пояснила Юлія Маркуц із Київської школи економіки.

Тімоті Еш з Chatham House, а також керівник фонду RBC BlueBay, наголошує: «Нам потрібно виграти час, і українці дають нам цей час. Це коштує близько 100 мільярдів доларів на рік, щоб фінансувати Україну в цій війні. Це недорога інвестиція, враховуючи, що в разі перемоги Росії нам доведеться дуже швидко перейти від витрат на оборону в розмірі 2,3% ВВП до, ймовірно, 3% або 4%».

Україна стикається з критичною потребою в міжнародній фінансовій підтримці, яка не лише забезпечує її виживання в умовах війни, а й служить інвестицією у стабільність та безпеку всієї Європи. Надія залишається ключовим елементом, оскільки від рішучості партнерів залежить майбутнє країни в умовах суворих викликів.