Неочікувані рейси: Як танкери з Південної Кореї доставляли пальне в Росію

Літні місяці, липень та серпень, стали свідками інтенсивного руху в портах Південної Кореї. За цей період сім танкерів здійснили 14 рейсів до російського Далекого Сходу, доставивши понад 176 тисяч тонн пального, переважно дизельного. Деякі з цих суден вже перебували під санкціями Великої Британії та Євросоюзу.

Серед головних героїв цієї морської історії виявився танкер Layla, який вже фігурував у санкційних списках. Двічі він вирушав з південнокорейського порту Ульсан до Владивостока, перевізши близько 57 тисяч тонн дизельного пального. Цікаво, що під час другого рейсу екіпаж зазначив японський порт Ніїґата як пункт призначення, проте судно все одно прибуло до Росії.

Аналогічну тактику використав танкер Astoria під російським прапором. Після завантаження майже 11 тисяч тонн пального в Ульсані, він також вказав курс на Японію, але зрештою розвантажився у Владивостоці. Ще одне підсанкційне судно, Chongchon, взагалі не заходило до порту. На початку серпня воно отримало близько 26 тисяч тонн пального від іншого танкера під час перевалки поблизу узбережжя Південної Кореї, що ускладнює відстеження походження вантажу.

Ці поставки відбувалися на тлі гострої потреби Росії в імпортному пальному. Лише у серпні країна морем ввезла 368 тисяч тонн нафтопродуктів, що у сім разів більше, ніж у липні, та є найбільшим місячним обсягом від початку повномасштабного вторгнення. На Південну Корею припало 112 тисяч тонн, що склало 31% цього імпорту.

За даними аналітичної компанії Kpler, серед покупців пального були російська державна компанія «Роснєфть», що перебуває під санкціями США, Великої Британії, ЄС та Австралії, а також нафтова група NNK, власник якої, Едуард Худайнатов, та компанія NNK-Oil також підпадають під британські санкції.

Ця ситуація змусила замислитись над ефективністю санкційного контролю, адже поставки, за наявними даними, не порушують законодавство Південної Кореї. Водночас використання її портів суднами, що перебувають під санкціями, викликало питання щодо послідовності міжнародної політики.

Поставки пального з Південної Кореї до Росії відбувалися на тлі збільшення напруги у відносинах між Сеулом та Києвом. Ситуація загострилася після публічного повідомлення Президента України Володимира Зеленського про передачу Південній Кореї двох військовополонених з КНДР. Президент Південної Кореї Лі Чже Мьон, у свою чергу, заявив про порушення домовленостей щодо конфіденційності, що українська сторона заперечила.

Ці події також розгорталися на тлі глибокої кризи російської нафтопереробної галузі, викликаної ударами українських дронів по НПЗ. За даними Міжнародного енергетичного агентства, влітку обсяги переробки нафти в Росії обвалилися до найнижчого рівня за понад 20 років, а виробництво дизеля скоротилося майже на 30%.

«Шокує, що підсанкційні ЄС танкери завантажували паливо в портах Південної Кореї та перевозили його до Росії», — заявив аналітик Центру досліджень енергетики та чистого повітря (CREA) Ісаак Леві, назвавши це проблемою, яка підриває санкційний режим.

За його словами, такі поставки суперечать публічній підтримці Сеулом України, оскільки «це підриває санкційний режим і підтримку Україною з боку Південної Кореї».

Незважаючи на складні міжнародні відносини та санкційні обмеження, постачання пального з Південної Кореї до Росії продовжується, викликаючи дискусії щодо дотримання санкцій. Ця ситуація підкреслює багатогранність геополітичних викликів та необхідність більш скоординованих дій для забезпечення ефективності міжнародних механізмів.