Квоти ЄС скоротили експорт сталі на 60%: удар по відбудові України

До повномасштабного вторгнення російської федерації металургія забезпечувала 10% ВВП України та близько третини експорту. Ця потужна галузь була основою для розвитку промислових міст, таких як Запоріжжя, Кам’янське та Кривий Ріг, де металургійні підприємства є одними з найбільших роботодавців.

У 2022 році, після втрати активів у Маріуполі та на Донбасі, показники галузі скоротилися, але вона все ще забезпечувала 7% ВВП та понад 20% українського експорту. Проте останні російські атаки стали руйнівним ударом, призвівши до зупинки металургійних гігантів «Запоріжсталь» та «Каметсталь».

Генеральний директор Групи «Метінвест» Юрій Риженков зазначив, що зараз відбувається розбір завалів та оцінка стану активів, щоб визначити можливість безпечного відновлення виробництва. Водночас, паралельно з фізичними руйнуваннями, галузь стикнулася з новими викликами з боку Європейського Союзу.

З 1 липня набули чинності нові правила ЄС, які скоротили безмитні квоти на імпорт сталі майже вдвічі, а поставки понад встановлені обсяги тепер обкладаються 50% митом. Це рішення, прийняте в момент найглибшої кризи української металургії, спричинило сумніви у доцільності нових інвестицій.

За оцінками експертів, квота для України на рівні приблизно 1 мільйона тонн означає скорочення експорту на 60% порівняно з 2025 роком. Це створює ситуацію, коли відбудова зруйнованих заводів може втратити економічний сенс, якщо не буде зрозумілих ринків збуту продукції.

Українські металурги працюють у значно гірших умовах порівняно з конкурентами в ЄС: постійні обстріли, перебої з логістикою та електропостачанням, високі енергетичні витрати та дефіцит кадрів. Наприклад, понад 8,5 тисяч працівників «Метінвесту» мобілізовані до Сил оборони. Відсутність зрозумілих перспектив доступу до європейського ринку безпосередньо впливає на рішення щодо відновлення та інвестицій в українські підприємства.

Досягнення угоди про асоціацію та попередні домовленості про доступ до європейського ринку створювали надію на інтеграцію української металургії в європейські ланцюги поставок. Однак поточні рішення ЄС демонструють відступ від цих обіцянок, ставлячи під загрозу економічну стабільність регіонів та країни в цілому.

Підтримка промисловості шляхом надання можливостей для роботи є ефективнішою за гранти або пільгові кредити, оскільки ці кошти посилюють обороноздатність та економіку країни через податкові надходження. Криза в металургійній галузі матиме прямі наслідки для промислових міст, де ці підприємства є ключовими роботодавцями.

Юрій Риженков, генеральний директор Групи «Метінвест», в інтерв'ю прес-служба "Метінвесту" заявив: «Якщо ви не дасте нам надії, тоді немає сенсу в існуванні промисловості та її відновленні. Це знищить одну з важливих опор української економіки».

«Щоб українська металургія могла відновитися після війни, нам потрібно розуміти, чи є ми частиною ширшого європейського ринку», — підкреслив Юрій Риженков.

Подальша доля української металургії залежить від того, чи буде знайдено баланс між потребами європейського ринку та необхідністю підтримки економіки України, яка бореться за своє існування. Без чітких перспектив та справедливих умов доступу до ринків, відновлення ключових галузей може залишатися лише нездійсненною мрією.